Туди, де життя починається знов

Розмір шрифту: - +

Глава 5

Глава 5

Всі діти почали виходити з океану і один за одним стрімголов… падати вниз. Варто було їм переступити через стіну, як вони всі опинялися на крутій засніженій гірці. Далі справа була за законами гравітації, що-що, але це мабуть, єдині правила, які працювали у цьому світі безвідмовно. А нашим героям залишалося тільки їхати на своїх п’ятих точках униз і кричати. Але крик кожного був різний: хтось кричав зі страху; хтось від того, що не розумів, що взагалі коється; хтось від несподіванки; хтось з радістю; хтось взагалі кричав, бо всі інші кричали. А хтось кричав з неймовірним захопленням, відкривши для себе щось нове.

Усі нарешті скотилися до підніжжя гірки, продовжуючи лежати, намагаючись зібрати свої кістки до купи після такого швидкого і раптового спуску.

- Це було круто! – миттю встав Пустун. – Хто за те, щоб повторити?

- Всі цілі? – запитала Головна.

Але у відповідь були лише стогони болю.

- Мені інколи здається, що сам цей світ робить так, щоб ми не дійшли до кінця, – повільно піднявся Розумник, тримаючись за спину через біль.

Діти почали потроху вставати і допомагати один одному. Всім хоч і було боляче, але завдяки захисним щиткам, шоломам, нагрудникам і наколінникам, які кріпилися на одязі, падіння було не таким болючим.

Вартовий встав на коліна і, здавалось, хотів сказати свою звичайну фразу:

- Мені це…

Але не встиг, бо його перебив Пустун.

- Що ж, ви дійшли до фіналу гри «Хто хоче стати мільйонером», і щоб виграти, вам треба відповісти на останнє запитання. Що хоче сказати Вартовий? Варіант «а» – мені хочеться бананів. Варіант «б» – мені цікаво, яка фігня зустрінеться нам у цьому місці. Варіант «в» – мені подобається тутешня погода або варіант «г» – мені це не подобається. Хто бажає зіграти?

- Хмммм… Це дуже важкий вибір, – долучилася до гри Пустуна Груба, а всі інші не помітили, як зацікавились виставою.

- Розумію. Тому я можу запропонувати підказки: допомога залу, дзвінок другу чи п’ятдесят на п’ятдесят?

- Я вибираю дзвінок другу.

- Кому будете дзвонити?

- Новенькій.

- Добре, – Пустун почав тикати пальцями у долоню, приклав її до вуха, імітуючи телефонні гудки.

- Алло? – Новенька теж вступила в гру.

- Новенька не підходить до телефону, ви впевнені, що на неї можна покластися? – Пустун звернувся до Грубої.

- Так, стовідсотково, – запевнила хлопця дівчина.

- Алло?! – Новенька наголосила ще сильніше, але Пустун продовжував її не помічати.

Спокійний легенько штовхнув Новеньку ліктем, щоб привернути до себе увагу. Він постукав пальцем по своїй долоні і пошепки підказав:

- Візьми слухавку.

Новенька одразу піднесла долоню до вуха.

- Алло? – повторила Новенька, але Пустун продовжив її ігнорувати.

- Здається, вона знаходиться далеко і дуже заклопотана.

- Дайте їй шанс, пане ведучий, – попросила Груба хлопця.

Спокійний знову легенько штовхнув Новеньку ліктем і тихо підказав:

- Треба ввімкнути слухавку.

Але Новенька розгублено подивилася на свою долоню, на Спокійного, на Пустуна і знову на свою долоню.

- Біп, – промовив Спокійний, коли ткнув пальцем по своїй долоні.

- Ааааа… – нарешті зрозуміла Новенька і повторила дії Спокійного. – Біп.

- Ну нарешті, – зрадів Пустун, – Новенька?

- Так.

- Приємно вас чути, до вас дуже важко додзвонитися, ви можете говорити чи дуже заклопотані.

- Ну, я рятую світ з друзями, але гадаю, що можу виділити вам хвилинку уваги.

- Чудово, справа в тому, що Груба дійшла до фіналу нашої вікторини і від перемоги її розділяє одне єдине запитання, на яке ви можете допомогти відповісти.

- Зроблю, що зможу.

- Гаразд! Груба, диктуйте запитання, у вас є 30 секунд, час пішов, – Пустун перекинув «невидимий» телефон Грубій і  одразу ж почав імітувати годинник, постійно вимовляючи «тіктак».

Груба вирішила не зволікати й одразу почала швидко зачитувати запитання:

- Що хоче сказати Вартовий? Варіант «а» – мені хочеться бананів. Варіант «б» – мені цікаво, яка фігня зустрінеться нам у цьому місці. Варіант «в» – мені подобається тутешня погода або варіант «г» – мені це не подобається.

- «Г»! – одразу ж відповіла Новенька.

- І час вичерпано. Що ж, Груба, яка ваша відповідь?

- Варіант «г» – мені це не подобається.

- Ви впевнені?

- Так, я вірю Новенькій і своїй інтуїції.

- Іііііііі….. цееееееее…… – Пустун почав затягувати час. – Неправильно! Ви програли мільйон, а правильна відповідь – варіант «а» – мені хочеться бананів. Хто ж знав, що Вартовий різко захоче бананів.



Heorhii Kostienkov

Відредаговано: 13.01.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись