Вибір Серця

Розмір шрифту: - +

Розділ 14. Помирилися? Струм і Знайомство

Пісні, які рекомендується слухати під час читання цього розділу:

Женя Mad - "Холодна".
Hann - "Я тебя приму любой".
Алина Гросу - "Где Же Ты Взялся На Мою Голову?".
Ravenscode - "My Escape".
Китай - "Я хочу быть с тобой".
Selena Gomez - "The heart wants what it wants".
Интонация - "Невыносимая".
Cody Simpson - "La Da Dee".
Evanescense - "Hello".

Прохання — не сприймати зміст кожної пісні дуже буквально.
 

 

— Слухай, Орігаме, ти, часом, не знаєш, що трапилося між Незою і Еволом під час святкування випускного? — цікаво запитав Даніель, попиваючи гарячий чай.
На дворі була обідня пора. Погода просто "цвіла і пахла". Сонце всім дарувало своє тепло, пестячи кожного мешканця міста своїми промінчиками. Пташки заспокоювали своїм ніжним співом і вискакували з гілки на гілку, зазираючи у вікна будинків і магазинів. Вся рослинність, поживившись недавнім прохолодним дощем, тягнулася до сонця.

Орігам на мить задумався, а потім сказав:

— Ні, не знаю. Треба буде якось у нього запитати…а то я його таким похмурим ще ніколи не бачив..

— Ага.. — задумано погодився брат, просто тримаючи горнятко в руках. Раптом до кухні зайшов той самий блондин, про якого вони говорили. Юнак не мовив ні слова, а просто почав готувати собі каву. Побачивши його, хлопці трохи розгублено перезирнулись. Пізніше, давши один одному невидимий знак, синьоокий почав говорити:

— Слухай, Евол..

— Мм? — спокійно відізвався той, додаючи в своє горнятко кави і цукру.

— Ти нам, часом, не хочеш розказати, що сталося на тому випускному? — запитуючи, Орігам зиркав то на одного брата, то на іншого.

— З чого ви взяли, що там щось трапилося? — задав питання у відповідь кароокий, вже заливаючи каву окропом.

— З твоєї і Незиної поведінки. — відповіли вони одночасно.

— Ясно.

— Ну, то що?

— Якось не хочу. — сухо відповів юнак.

— Чому? Ти можеш з нами поділитися, ми ж твої брати. — говорив Данік, а інший кивками підтримував його. Брат подивився на них і трохи нервово закотив очі.

— Ех..ну, гаразд. Слухайте. — таки погодився Евол, після чого сів за стіл. "Ура!" - радісно подумалося братам.
Хлопець розказав їм все про те, що там сталося, супроводжуючи це приреченими видихами і сумними поглядами своїх карих очей. Час від часу він нервово поглядав в бік дверей і перебирав у руках те саме горня, яке до кінця розмови вже встиг спустошити.

— ..Ага...ну, і що ти плануєш з цим робити? Не можете ж ви весь час поводитися так, ніби незнайомі. — говорив зеленоокий, після того, як зрозумів, що брат більше нічого не буде доказувати.

— Я..я не знаю, чесно кажучи.. — признався Евол. — як би я не намагався до неї достукатися, вона не відкриває, розумієте?

— Ну і ну.. дійсно по самі вуха в неї втріскався.. — зауважив Орігам, спершись на тумбочку і схрестивши руки на грудях. Після таких слів блондин опустив очі, а на його щоках загорівся рум'янець.

— Ну, і що з того? — згодом запитав він, надувши губи.

— Та то, що проблем будеш мати багато..напевно. Хех, ще й з такою, як вона. — сказав парубок.

— Ну, Орігаме, чого ти так зразу? — почав Даніель. — Наприклад, я підтримую Евола і буду старатися, щоб допомогти йому завоювати її воістину кам'яне серце.

— Я не казав, що я його не підтримую. Просто не хочу, щоб вона робила йому боляче. Розумієш?

— Розумію. Давай краще порадимо йому, що він може зробити, щоб вона його нарешті пробачила. А то наша "снігова королева" вже два дні ходить з незмінною гримасою. — синьоокий кивнув у знак згоди, тим часом брюнет приклав руку до підборіддя і над чимось сильно задумався. Блондин уважно спостерігав за братами з надією, що вони справді допоможуть.

— О! Придумав! — вигукнув Данік, трохи підскочивши на стільці. Інші з цікавістю подивилися на нього. — А давайте ми зачинимо вас з Незою в туалеті??

— Хах? В туалеті? — не зрозуміли брати.

— Ага. Саме там. Але ми повинні зробити це так, щоб вона не додумалась, що ти теж про це знаєш. Ти повинен проводитись так, ніби теж не в курсі, що відбувається. Розумієш?

— А-ага.. — невпевнено відповів кароокий.

— Чомусь мені здається, що для кращого виконання цього "плану", ми повинні Лілю також ввести в курс справи. А то вона може якось нам завадити. — припустив Орігам.

— І коли нам цей "план" втілити в життя? — запитав Евол.

— Ну, можна й сьогодні. Чому б ні?

— Ну, можна..

— От і добре. Слухай уважно, нам треба підшукати момент, коли вона зайде в ванну(туалет). Тоді ти повинен будеш також швидко туди зайти. Там ми вас і зачинимо, двері ж на замок зачиняються з обох боків. А якщо буде питати, виправдаєшся тим, що, нібито, хотів забрати свій рушник.

— Хм…ну, думаю, спробувати варто. — виразив свою думку найстарший з братів.

— Ага, давайте. — погодився Евол. Після того, як хлопці краще обдумали свій "план", кароокий пішов до Лілі в кімнату і розказав, що до чого. А саме про події, які сталися на випускному, і про ту саму задумку Даніеля, яку вони повинні згодом здійснити. Дівчина все чітко зрозуміла і пообіцяла виконати деяке завдання, яке поручив їй хлопець.

— Ну, я на тебе розраховую.

— Не хвилюйся, я все постараюсь зробити ідеально. До того ж, я думаю, що навіть брехати не доведеться.  — Ліля широко посміхнулася, щоб підтримати ще досі невпевненого товариша.

Отже, коли наші брати(Евол і Орігам), нібито, про щось теревенили на кухні, сіроока пішла виконувати свою частину того самого "плану".

— Ем..Незо.. — звернулась вона до сестри, коли та для чогось вийшла зі своєї кімнати.

— Що?

— Якщо будеш йти попри ванну, не могла б ти віднести туди підставку для зубних щіток?

— А що ця підставка робить у тебе?— з нерозумінням запитала Неза.



Asteriya

Відредаговано: 23.03.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись