Вибір Серця

Розмір шрифту: - +

Розділ 17. "Що?!"

 

Деякі пісні, щоб не читати цей розділ у тиші:

Imagine Dragons - "Bad Liar".
The Afters - "Find Your Way".
Simple Plan - "Crazy" Acoustic.
Ed Sheeran - "Castle On The Hill".
Nightcore - "This Little Girl".
Elias Naslin & Lucy & Elbot & Elijah N - "Stick Together".
Marshmello & Linkin Park & Twenty One Pilots - "Talking to Wolves".
Halsey - "Gasoline".

Прохання — не сприймати зміст кожної пісні дуже буквально.
 

 

— Агов, пані Лільо, прокидайтеся. Вже за десять хвилин десята. — насмішкувато брехала покоївка, будячи нашу головну героїню.

— А? Що?! Вже?! Йойой, я ж навіть не привела себе в порядок! — розхвилювалась Ліля, різко піднявшись.

— Та я пожартувала, не запізнюєтесь ви, все добре. — заспокоювала її Ріна, — Зараз лише восьма. От тільки, вам справді потрібно було раніше встати, щоб підготуватись до прибуття і поїсти. Я ж знаю, що ви в нас трохи повільна, тому і збудила вас раніше, пробачте.

— Ааа, та нічого страшного, Ріно, дякую, що збудила. До речі, де інші? — запитала героїня, замітивши відсутність товаришів.

— Вони теревенять в хлопчачому купе, адже не дуже хотіли заважати вам спати.

— Ясненько. Гаразд, піду я приведу себе в порядок. — після цих слів сіроока піднялася, взяла з собою гребінець, ризиночку для волосся і попрямувала до вбиральні. Проходячи повз вже гучнішу бесіду друзів, рожевоволоса з ними радісно привіталась. У туалеті вона трошки причепурилась, заплела собі з волосся бублик і повернулася до купе. Дійшовши, дівчина вже, бувало, хотіла щось у Ріни запитати, але побачила, як остання про щось розмовляла з Елеазаром. Помітивши її, їхня розмова припинилась і хлопець, який сидів на ліжку, пильно подивився на неї.

— Ой! А він тут що робить, Ріно?!

— Ем..ну..як би це сказати. Слухайте, я знаю, що мій друг вам завинив деякі відповіді...Отже, він зараз тут, щоб все вам розповісти.

— Що? Вже? Зараз? — не второпала вона, з нерозумінням глянувши на Ела, на що останній лише стверджувально кивнув головою.

— Тільки зачекайте, я зараз інших покличу.. — сказала брюнетка, піднявшись з місця.

— Що? Інших? Для чого? — не зрозуміла Ліля.

— Бо він їм це також повинен розповісти.

— Та невже?

— Ага. — зеленоока пішла до хлопчачого купе, в якому на даний момент говорили інші герої, і почала їм казати, що потрібно, щоб вони всі перейшли до дівочого купе.

— Ел..що це має бути..? Я думала, що ти лише мені маєш "щось там" розказати..

— Ну, ніби, так і мало бути.. Але вони також повинні знати. Зараз все зрозумієш, надіюся. — мовив юнак, піднявшись і спершись на стіну навпроти їхнього купе.
Згодом до них приєдналася решта молодих людей. Вони всі разом сіли, щоб уважно вислухати Елеазара.

— А що він хоче сказати? — пошепки запитувався блондин у Лілі, на що та лише нерозуміюче здвигнула плечима.

— Отже, зараз я вам дещо розкажу, Ріна може мене час від часу підтримувати, якщо що. Головне, щоб всі мовчали і не перебивали. Якщо хотітимете щось запитати, піднімете руку. Всім зрозуміло? — запитав голубоокий і, після стверджувального спільного кивка, почав. — Слухайте, я доволі довго думав над тим, з чого почати......Зараз я хочу зруйнувати ваші уявлення про один єдиний світ. Маю на увазі, що ви все своє життя думали, що є лише один ваш світ, в якому ви живете, а інших немає і лише іноді ви могли припускати, що, можливо, існують якісь там іншопланетяни..ви ж їх так тут називаєте? Нехай, не суть. До чого я веду? Ну, до того, що ось такі ваші уявлення є хибними. Звичайно, ніхто не знає, що вони хибні. Ми цей світ, в якому ви живете, називаємо "Людським". Можливо, саме тому, що в ньому немає нічого незвичайного, я маю на увазі магію. Отож, недавно Ріна вам говорила, що взяла участь в так званій лотереї. Потім виявилося, що ви "виграли" путівку на море. А ви не думали, що це все якось підозріло? Ви всі дуже зраділи і почали збирати речі. Ви ж навіть не підозрювали, що все це – брехня, яку так вміло створювала Ріна. Будь ласка, пробачте її за це. Ви зараз, надіюсь, зрозумієте, що так треба було вчинити. Маю на увазі, що, як ви вже встигли додуматися, ви насправді не їдете на море. Цей потяг магічний, як би важко й дивно вам не було це сприйняти, і зараз він тримає курс на Фовéро Вéльт – дивовижний світ, звідки я і Ріна родом. Там існує магія, різні прокляття, лицарі, ельфи, русалки, вампіри, демони, ангели і інші раси. Так, можете вважати, що ви потрапили в казку. От тільки, в казку, в якій ви можете загинути, якщо не будете обережними. Спитаєте, як так? А інші люди що? Вони ж теж їдуть і т.д. Слухайте, інші люди – несправжні. Машиніст володіє магією клонування, якщо не помиляюся, тому зміг зробити клонів деяких людей для того, щоб все виглядало правдоподібно. Так, я знаю, що ви зараз можете повважати мене і Ріну божевільними. Але я хочу, щоб ви мені повірили, адже це все, що я говорю, – правда. Ріно, будь ласка, продемонструй їм щось зі своїх здібностей. — спокійно попросив юнак дівчину, — Ми вже на території Фовéро Вéльту, тому проблем з використанням магії виникнути не повинно. — після цього зеленоока кивнула і піднялася з місця(вона сиділа біля головного героя).

— Гаразд. Всі, будь ласка, подивіться сюди. — мовила брюнетка, звернувши увагу й так шокованих товаришів на себе. Після чого піднялася і плавним рухом руки провела по повітрю. В туж мить буквально ні з чого в її руці з'явився півтораметровий лук, оздоблений золотим деревом. Дівчина так само провела по повітрю іншою рукою і в наступний момент вже тримала в ній крижану стрілу, в прямому сенсі цього слова. — Всі бачать? Це мій вірний товариш – "Золотоносець". Я думаю, що демонструвати його в дії вам нідочого, тому я його "заберу", адже все одно, він зараз несправжній, а тримати його в такому вигляді важко, адже я повинна використовувати для цього магію. Отже, я зробила те, що ти попросив. — сказала Ріна, після чого "Золотоносець" розчинився в повітрі магічним блискітками і вона знову сіла.



Asteriya

Відредаговано: 23.03.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись