Вибір Серця

Розмір шрифту: - +

Розділ 37. Відчайдушним воїнам долі вдача переважно всміхається


Skylar Grey - Words.

Ліля ніяк не могла припинити судомне тремтіння, яке повністю охопило її ураз знемогле тіло, як тільки у голові чіткіше засвітилися жахливі слова тих вояків про можливість смертної кари. "Що це щойно було?.. Убив радника короля в іншому королівстві? І невже тут досі існує смертна кара?.. Тоді Елеазар що, може по... Ні, не може такого бути… Ні, я не вірю... Це брехня, ці звинувачення точно хибні! Ел не здатний на вбивство!.." - такими сполоханими думками вона намагалася заспокоїти душевну тривогу, що з кожною секундою починала дедалі краще ламати віру у те, що все буде добре. "А ти впевнена, що настільки добре знаєш його? - мов до нестями болючий ляпас, пролунав підступний голос підсвідомості, яка, здавалося, уже готова була змиритися із таким вироком для того, хто викрав серце її хазяйки. - Добре подумай, тобі ж так мало відомо про цього хлопця. І ти все одно так сліпо віриш, що він на таке не спроможний? Це не наш світ, тут все не так просто". Знічев'я побілілою від страху щокою скотилася самотня сльоза. Та маленька долоня швидко витерла її, поки сіроока обірвано вдихнула. "Ні, я не повинна втрачати віру в нього, щоб не було! Ел хоч і ненавидить знать і все, що з нею зв’язане, але ніколи б не вчинив нічого подібного. Він ж не такий… Він не..." - безнадійне збентеження розуму перервали звуки чиїхось поспішних кроків, що долинали з коридору.

— Ріно?.. — головна героїня підвела свої розчаровані очі на захекану подругу, яка щойно з'явилася на порозі. Дівчина розгублено вдивлялася у налякане обличчя рожевоволосої, урівноважуючи дихання. Її руки ледь помітно трусилися, а сама вона в одну мить теж сильно зблідла.

— Ліль… — нарешті, видавила з себе зеленоока, боязно ступивши крок всередину кімнати так, наче там далі було якесь провалля. — Що ти тут робиш? Де Ел?? Що з ним??

— Я… — заїкнулася молодша Фрінке, опустивши приречений погляд додолу. Потім щосили здавила тканину тих коротеньких штанців кулачками. — Ріно, його забрали охоронці…

— Вже забрали?? — перестрашено перебила та.

— Ти знала, що його мають забрати?? — відразу шоковано поставила питання у відповідь сіроока, спрямувавши на неї нерозуміючі очі. — Ріно, що з ним трапилося? Він ж не винен, чи не так? Ел же ж не вбивця?? — по щоках ще раз несподівано покотилися цівки гірких сліз. "Вона сказала "вбивця"??" - Гіфгорн молодша налякано підійшла до неї і теж сіла.

— Його зараз, мабуть, спершу забрали до імператора, щоб дещо вияснити. А потім відправлять до столичної тюрми, яка на краю Ассенгаусу. — почала поволі відповідати Ріна.

— Ти щось знаєш про те, у чому його підозрюють?? — схвильовано взяла її за руки головна героїня. Стурбована співрозмовниця якусь довгу, напружену хвилину помовчала, а тоді невпевнено заговорила:

— Я вчора, близько одинадцятої вечора, натрапила на нього, коли йшла від імператора. Ел був весь у різних подряпинах, шкутильгав і болісно тримався за праве плече… — брюнетка на мить пригнічено стихла, а потім продовжила: — Я якось допомогла йому дійти до його кімнати, а тоді швидко привела одного лікаря, який є у наших "Смарагдівців". Мене до приміщення не пускали, коли він його лікував, тому всіх подробиць цього я не знаю, якщо лише не чула болісних криків Елеазара. Але коли той завершив, то сказав, що в Ела будуть побічні ефекти у вигляді втрати свідомості. Попросив, аби я, за можливістю, трохи наглянула за ним певний час. От тоді, коли наглядала, ми з ним поговорили про те, звідки у нього ті рани…

— Він мені казав, що побився у барі з якимись непростими людьми. — відразу повідомила те, що знала, Ліля. — Це правда? Його у тому барі так побили?? Але хто і чому??

— Ні, це неправда, його не там так побили… — засмучено промовила Ріна, стиснувши її долоні.

— А що тоді трапилося?? Скажи, будь ласка!.. — благально попросила рожевоволоса, а інша лише з тугою подивилася на неї.

— Якби я сама знала, Лілю... Він тобі збрехав, що був у барі. Мені з усього цього Ел розказав лише те, що мав важливе завдання, і саме на ньому так постраждав. Потім розповів, що по нього можуть у найближчому часі прийти охоронці і забрати до в’язниці. — тяжко зітхнула дівчина. — І, повір, як я не старалася, він не хотів мені говорити, чому… А тут ти щось сказала про вбивство і я дуже злякалася… — сіроока з прикрістю сплела пальці рук і глибоко задумалася. — Ліль, ми, нічого не знаючи, і змінити нічого не зможемо. Я не впевнена, що імператор буде дослухатися до думок таких, як ми. Та й ще не відомо — чи дозволять нам із ним поговорити, взагалі. Адже тепер у палаці буле дуже напружена атмосфера.

— Та як так?? Пан Еміт же ж добре знає Елеазара! Він має розуміти, що це якась помилка!.. — захотіла змінити хід думок подруги Фрінке молодша, але та її швидко перервала:

— Слухай, Лільо, — Ріна враз посерйознішала і поклала їй на плече долоню. — Вам шістьом, певно, ще не казали, але в нашій імперії є такий закон, який забороняє на ім’я звератися до всіх, хто має королівську кров. Розумієш? Де б ти не була, з ким би не говорила і в яких би хороших стосунках не була з тою знатною людиною, ти нізащо не повинна говорити її ім’я, якщо ти, звичайно, сама не власниця королівської крові, бо тоді можна. Запам’ятай це, будь ласка. Ми не знаємо, відколи у нас з’явилися схожі закони і чому вони такі строгі, але це не звільняє нас від відповідальності. Я про це тобі говорю, бо ти щойно назвала нашого імператора на ім’я, і якби це почув хтось сторонній, тебе би ще могли якось покарати. Попрошу тебе й інших про це попередити. — зеленоока напружено всміхнулася і забрала руку.

— Гаразд… — тихо погодилась та.

— Я навіть не знаю, що нам робити з Елом і тим, що він натворив. — роздумувала вголос чорнявка. — Може, потім піти до нього у в’язницю і таки випитати все?..

— Іншого виходу не бачу! — неочікувано викрикнула Ліля, різко підвівшись. — Я буду набагато впевненіша у своїх баченнях, якщо він мені все розкаже! Я уже збираюся і йду до нього! Покажеш, де ця тюрма? — капітанша "Ромашки" здивовано витріщилася на неї, а потім і сама піднялася.



Asteriya

Відредаговано: 23.03.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись