Вибір Серця

Розмір шрифту: - +

Розділ 1. Знайомство

 

Деякі пісні, щоб не читати цей розділ у тиші:

Clean Bandit feat. Demi Lovato - "Solo".
Maroon5 feat. Cardi B - "Girls like you".
Marks - "Beauvois".
Роман Скорпіон - "Поцілую".
Clean Bandit & Sean Paul & Anne-Marie - "Rockabye".

 

Надворі стояв початок травневого дня. 07:55. Холодний ранковий туман повільно відпускав землю зі своїх обіймів. Ранкове небо ніяк не могло вирішити: бути йому сьогодні хмарним, чи ясно-блакитним? В той час як вітер відчайдушно боровся з хмарами, які настирливо намагалися вкрити нерішуче небо, адже він був за другий варіант. На вулицях міста Рева́н тільки починала розворушуватись метушня деяких істот, які зазвичай називають себе людьми. З плином часу починали відкриватися магазинчики, кав'ярні, різні забігайлівки і кіоски. Це місто було столицею королівства Еруно́р. Розташувалося воно переважно на рівннинах, але трохи далі за межами міста виднілися високі гори. Столиця була окрасою королівства: багато красивих і великих парків, різні пам'ятки історії й культури, чисті вулиці, захоплююча архітектура, привітні й добрі мешканці. Туристів завжди вабив центр королівства. Адже ті, хто побував у столиці, були дуже приємно вражені і не могли припинити вихваляти її красу.

 

Отже, я хотіла б розказати, що в цей ж момент відбувалось у домі головної героїні моєї історії. 
Жила вона трошки далі від центру міста. Двоповерховий будинок зустрічав гостей своїми квітучими клумбами. Місце проживання цієї героїні має багатенько помешкань. А зараз перекинемося до її кімнати, яка є на другому поверсі будинку.

Симпатична дівчина щойно прокинулася і, лежачи на ліжку, роздумувала про свій сон. Трошки ціпке спальне платтячко чудово підкреслювало округлі форми і худеньку талію. Довге і пряме рожеве волосся розкинулося по подушці, а на сонці виблискували кришталево-сірі очі.
В двері постукали і гарні очі перевелися на джерело звуку.

— Лільо, можна ввійти? — з-за дверей почувся низький дівочий голос. Тоді вже дівчина і голову, а не лише очі, повернула в сторону дверей (в ліво).

— Можна... — вимовила вона задумано.

До кімнати зайшла висока і струнка особа жіночої статі, з формами на половину меншими ніж у основної героїні. В неї було синьо-фіолетове волосся, довжиною трохи нижче лопаток, яке переважно завжди крутилось на кінчиках, і було враження, що воно постійно не зачесане. Наша головна героїня називається Ліля. А дівчина, яка зайшла до неї в кімнату, її старша сестра. Ім'я їй Не́за, і вона не дуже приязна на вигляд, ну і в спілкуванні не краща. Але, хоч Неза і була старша від своєї сестри лише на рік, Лілю вона завжди захищала, коли та потрапляла в біду.

Зайшовши, дівчина насупила брови і крикнула:

— Ліля! Ти здуріла?! Подивися на годинник! Я думала, що ти вже зібрана, а ти ще на ліжку валяєшся! А ну пішла збиратись! Швидко! — останнє слово вона вимовила трохи наказовим тоном, видно було, що бездарне валяння сестри розлютило її.
Ліля швидко зірвалася з ліжка і почала збиратись:

— Гаразд, скоро буду. Незо, іди наклади мені їсти, будь ласка.  — попросила рожевоволоса, вдягаючи коричневу спідницю.

— Окей, я пішла. — Неза вийшла з кімнати і Ліля продовжила збиратись до академії. Розчесала своє рожеве волосся, яке було нижче пояса, вдягнулась в коричневу спідницю-кльош і білу з англомовним принтом футболочку.

Трохи згодом:

— Що в нас на сніданок ? — спитала Ліля, ідучи до кухні.

— Рисова каша з молоком. — приязно відповіла мама. Жінка була стрункої постави з прямим, коротким каштановим волоссям і такими ж кришталево-сірими очима, як у нашої головної героїні.

— Доброго ранку, мам.

— Доброго, доню. — вона ще раз усміхнулася, — Сідай їсти і доганяй свою сестру.

— Угу.

Дівчина сіла за стіл і почала з задоволенням наминати смачний сніданок. Вона завжди любила зранку їсти різні молочні каші. І це її фігурі і їй самій нічим не шкодило, навіть навпаки.

Пізніше, вони з сестрою вийшли з хати, і, попрощавшись з мамою і покоївкою, попрямували до академії, яка знаходилася в центрі міста, приблизно п'ятнадцять-двадцять хвилин ходьби від їхнього дому.

По дорозі в них з'явилась одна ідея, точніше в Лілі, яка полягала в тому, щоб після академії вони разом зайшли до Ліліної найкращої подруги, адже дівчина цілий квітень була в іншому королівстві через роботу батьків і повинна була б вже повернутись додому. І, якраз під час розмови, у їхню компанію "вривається" та ж головна особа їхньої дискусії.

— Ліля! Неза! Я так рада вас бачити!

— Меліна?! — здивувались дівчата хором, — А ми як раді!

— Дівчата, я так за вами сумувала. Я дуже-дуже щаслива, що зустріла вас. — досить низенька симпатична дівчина щосили обійняла двох своїх подруг.

— Чекай, Мефіно, ти ж нас задуфиф.. — подруги хором розсміялись, — як там твоя поїздка? Що цікавого за кордоном? — Лілю не залишала цікавість почути про нові пригоди в житті подруги.

— Ох, я стільки всього повинна вам розказати, що вже не можу дочекатися, коли ми прийдемо до тебе в кімнату, або до мене, і будем ділитися своїми враженнями за цей місяць. — блакитноока захі-хікала і аж застрибала від нетерпіння. У дівчини було хвилясте ніжно-персикове волосся довжиною майже до лопаток.
Ліля пильним і цікавим поглядом зміряла подругу. Пізніше ледве помітно єхидно посміхнулась.

— Меліно, невже ти поправилась за цей місяць? — рожевоволоса захі-хікала, трошки прикривши рот рукою.

— Йооой, невже так помітно??? — по голосу Меліни, було чути, що вона трохи намагалася приховати зауважений найкращою подругою факт. — Ну, я, напевно, маю схуднути, щоб скинути набрані кілограми.

— Знаєш, Меліно.. — почала Ліля, — мені здається, що тобі так навіть краще. Правда, Незо? — вона подивилась на сестру, а та лише стверджувально кивнула у відповідь.
Дівчата почали "щебетати" про різні пригоди, які в них були за весь час, що вони не бачились.



Asteriya

Відредаговано: 23.03.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись