Війна поколінь або минути весілля всіма способами

Розмір шрифту: - +

Глава 4

ЛАДА

-Панове, я просто в ауті! Як нашим могло прийти ТАКЕ в голову!-шоковано задала риторичне питання я.

-Не кажи, я тоже не сподівалась такого від них,-згодилася зі мною Анна,- що це за Середньовічні замашки свах?

-Дівчата, я вас прошу! Чим можуть займатися жінки з неодруженими дітьми?- я знаю Давида від сили годину, а він вже мені діє на нерви,- Звісно, вони будуть шукати нам ідеальну пару. Тільки шкода, що серед дівчат які тут присутні, такої ідеальної дівчини нема.

-Що? Ти на себе подивись! Красунчик неписаний!

-Я знаю, тому достойної пари тут нема! Скажи, Ярік!?

Ярослав подивився на нас і просто усміхнувся, без відповіді. Зате Анна відповіла:

-Згідна, пари тут для тебе немає, тут присутні гарні, розумні, вишукані й мудрі дівчата, а для тебе такі не підходять. Як ти сказав, тобі потрібна достойна пара, а ти для нас не достойний,- і все це таким спокійним, врівноваженим тоном.Я б так не змогла, я занадто вогняна.

-Хмм... А ти в нас дуже розумна!?....

Я з Ярославом хвилин 15 дивились на перепалку Ані з Давидом й Давида з Анною.

-Так, стоп! Брейк! Давайте краще подумаємо що будемо робити з нашими маміньками і їхніми намірами щодо нас,- вперше за весь час в кімнаті заговорив Ярослав.

-Я згідна, вони так просто від нас не відстануть!- згодилась я.

-Повністю з вами солідарний, що-що, а мама просто не відступить, ще й коли має групу підтримки!

-Угу, а моя мама так взагалі Гітлер в спідниці.

Перший раз наш малий загін об'єднався.

-І що будемо робити?- як завжди, Ярослав задає правильні питання.

-Пропозиція така: кожному тут закрутити курортний роман. І нам приємно, і мамам в радість,- вніс ідею Давид.

-Ага, вже розбіглася, з першим ліпшим стосунки тут розвивати!-цю ідею ми всі не зацінили.

  • -Якщо мені не зраджує пам'ять, то їхня ціль створити пари для одруження. А Україна, це Європа?-щось мені не подобається інтонація Анни.
  • -Що ти маєш на увазі?
  • -Нууу, ми можем паруватись не тільки традиційно...
  • -Фууу! Збоченка!
  • -Аня, ти взагалі?
  • -А що? Відчайдушні часи потребують відчайдушних методів!
  • -Давайте зробимо так,- ну нарешті, Ярослав розумний, він щось придумає,- створимо дві нормальні, традиційні пари, на очах у мам покрутимся, зробимо ілюзію початку хороших стосунків, а потім зробимо якись скандал, посваримось і ми вільні.
  • -Ну або так,-Аня тоже згодилася.
  • -План нормальний я в ділі!
  • -Я тоже згідна,- план реально хороший, тому мусила згодитися,- як ділитись будемо?
  • -Жеребкування?- запропонував Давид.
  • -Добре.
  • Через 10 хвилин кепка з двома хлопчачими іменами були готові. Ми з Аньою мали зіграти в чувачі, хто виграє той витягає папірчик, таким чином вибирає собі пару на ступних два тижні, а інша пара утворюється автоматично.
  • Ми почали розігрувати в гру, де я програла.
  • Аня дістала листочок і прочитала ім'я:
  • -Давид, значить Ярослав буде з Ладою.
  • -Добре, яка різниця? Головне не проколотися!
  • Після всього цього дитячого садку почалася дільожка ліжок. Хлопці дали право вибору знов нам. І леді вирішили лягнути по одний бік, а хлопцям лишився інший. Такий розклад їм підходив.
  • Тепер в мене з'явився час розглянути кімнату. Ну що я можу сказати? Чотири ліжка, чотири тумбочки, дві шафи і великий килим- ось і все.
  • -Ну що? Пішли до наших? Прийшов час першого етапу зародження наших стосунків!
  • І четверо людей пішли на кухню, де мала початися авантюра-відповідь, де мали початися нові стосунки.



Асі Монте

Відредаговано: 02.05.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись