Вірші

Розмір шрифту: - +

Кохання

І вітер вив собі на волі,

І то було моє життя,

І думка полем неосяжним

Неслася стрімко мов буття

 

Я чув в деревах тихий спокій,

Безмежний всесвіт відчував

І думав, що в житті все просто, 

Доки тебе не покохав.

 

А те кохання, мов той терен,

Цвіте яскраво та болить,

В моєму серці без взаємин

Кришталь кохання мерехтить.

 

 



O. Podolyan

Відредаговано: 06.12.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись