Вітряний

Розмір шрифту: - +

Мілендін

Ми нарешті доїхали до нашого родинного маєтку. Звісно ми були заможні. Наш рід довго збагачувався , та якщо по правді , гроші не приносять тільки щастя , ай проблеми. Дід розказував що після смерті  мами  мою сестру викрав збіднілий дворянин , вважаючи що у цьому винен наш покійний батько він вирішив так нам помститись. Він вимагав великий викуп

 1. 000.000.000   срібних гелонів. Звісно наш статок набагато більший  , але це всерівне величезні кошти. Та його швидко знайшли. Розібравшись у цій ситуації  визнали , що наш батько не причетний до збідніння колишньго друга. Але нашу репутацію це так і не відмило. Порушника після закінчення слідства виселили     "  за межу ". 

Ми вже підходили до сходів , які вели до парадного входу маєтку. 

—  Феніксе! Дідусю! Нарешті ви приїхали — на сходи вибігла моя сестра. Мішель сьогодні була вбрана в гарну зелену сукню яка трохи обтягувала її худеньку постать. Про  себе я підмітив що вона дуже пасує до її майже білого , довжелезного волосся  і такигже яскраво зелених очей. — щось сталось?   —вона підійшла до мене і взяла мої руки у свої , я не пручався. 

—Ні все добре , я просто стомився після поїздки , давай я потім розкажу як все пройшло — попередивши її питання відповів я. — як бабуся почувається ?—

— Все добре , ходімо я проведу тебе. Я подав їй свою руку зігнуту в лікті і ми разом піднялися по сходах  , мовчки дійшли до моєї кімнати. 

—  Передай бабусі , що я пішов відпочити , хай не хвилюється   , добре?— сестра дивилась на мене розуміючим поглядом , мовляв як я тебе  , розумію далека поїздка , важке зібрання , відпочивай. Вона розвернулась і пішла до сходів. Я зачинив двері , і оперся на них спиною відчуваючи полегшення від того що я вже в дома.  Я підійшов до дзеркала поглянув на своє відображеня. Високий  , стрункий , з каштановим волоссям , і яскравими очима зеленого кольору , риси мого обличчя були витонченими але строгими , високі скули , трохи загострений підборідок. Поряд дзеркала стоїть невеличкий комод на якому я поставив фото своїх рідних батько , мати , дідусь з бабусею, сестра , і велика родинна фотографія.  Я все більше ставав схожим на батька. Мене завжди дивувало чому ми так схожі на батьків , ось Мішель , точна мамина копія в чотирнадцять років. Я ж більше схожий на тата.  Я багато думав. Думав про жахливі речі. Про політику. Як змінити все на краще? Як навчити людей цінувати інших? Чому ми втекли сюди? Що було б  якби ми не знайшли цей вимір? Зазвичай я записував свої думки в власний щоденник , про нього ніхто не знав ,  і я ,сподіваюся , що ніхто про ньго не дізнається. Переодягнувшись у сині штани та сорочку сірого кольору я вирішив спуститись до вітальні де , зазвичай , сиділа бабуся з Мішель.  Мені подобається наш маєток, він хоч і великий але дуже затишний. Для нашого роду Мілендін це місце слугувало штабом в якому жив голова роду. Кожна сім'я   в нашому вимірі сама вмрішувала який устрій буде в роді і тьльки старійшина міг змінити його. За законами головне тільки щоб рід не порушував головних указів , чим гірше порушення тим гірше покарання від примусового виселення порушника до його  страти (в найгірших варіантах ),  інколи могли покарати і сім'ю злочинця , а за бажанням навіть весь рід , що міг налічувати в собі від тридцяти осіб до кількох сотень. 

— Добридень,  бабусю, —я кивнув бабці головою підійшов і поцілував у щоку — як твої справи ?— 

—Добре онучку , добре —моя бабця , жінка шісдесяти років , витончена і струнка , вона має гарний смак  і є найкращим співрозмовником. Вона пішла з роду де Домом , і стала дружиною мого діда Стефана Мілендін. Разом вони прожили вже майже  сорок років. Мали тільки одного сина нашого з Мішель тата. Вони нас дуде люблять , я це добре знаю . Хоч сивина вже пробиває їхнє волосся вони молоді душею. 

Я не уважно прислухався до розмови сестри і бабусі. Моя голова була забита думками. Я хвилювався. Через устрій нашого роду я мав стати наступним главою. Зараз моє місце займає дідо , так як я старший і єдиний син колишнього голови роду Фредеріка Мілендін. 

 



Melisa

#372 в Різне
#315 в Фентезі

У тексті є: магія, пригоди, романтика

Відредаговано: 20.05.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись