Вітряний

Розмір шрифту: - +

Монкрістен

  Наступила ніч і в маєтку запанувала тиша. Я був в своїй кімнаті . Де може знаходитись Вітряний? Я підійшов до карти і повільно оглядав її. За законами ми не маємо права займати нові землі якщо в цьому немає нагальної потреби. А якщо ж все-таки займали то сплачували чималий податок. Кожен  шматочок землі використовувався з розумом. Хоча наш світ розміром приблизно в три землі , поки що ми зайняли лише мізерний клаптик. Хоч наші землі були наділені корисними копалинами , ми їх не потребували все, що нам потрібно ми могли дістати без шкоди для природи , або з мізерною шкодою. " Осьби знайти замок першим і відчинити його двері.  Тоді б наш рід відмив би своє ім'я. " думав я собі. Мабуть цікаво чому наш рід заплямував своє ім'я ? Все просто. Наш батько проводив різні оборудки (Не знаю як це йому вдалось , до того ж для чого ?! ),також намагався збагатитись на землі. Виявилось що там він був крутим бізнесменом , і статки його вражали. Для нас так званих "незвичайних" це темне клеймо залишиться на довго. До тогож ми (в минулому ) шановна і знатна родина. 

   -Можна ? - до кімнати зайшла Мішель.                     - Навіщо питаєш якщо всерівне зайдеш? - за свої 17 я добре вивчив Мішель , вона усміхнулася мені своєю наймилішою усмішкою -   ну і що знову ? - без особливого ентузіазму запитав я. Мішель опустила очі до долу.                                                            - Після завтра до нас на гостину приїде Крістоф з Єленою , ти не виходив на звязок. Єлена дуже хвилювалась. Ти ж розумієш що дуже їй подобаєшся , вона за тебе і в вогонь ,  і в воду. Не відкидай її. Не розбивай її серце , принаймі,  поки що. -Єлена і Крістоф двійнята роду Монкрістен. Ми жавжди дружили з Крістофом , а от з Єленою раніше ми дуже сварились, через деякий час вона почала виявляти до мене увагу. Звісно, я не проти уваги , але Єлена для мене як сестра. 

  • - Гаразд , підготуєш для них кімнати ? -запитав я в сестри.
  • - Чому тобі так не подобається Єлена ?
  • - Хто тобі сказав таку дурню? Вона для мене як ти , як сестра. Крістоф мені друг , звісно, але Єлена нагадує мені тебе. Хоча їй і 16.
  • - Ми зовсім не схожі ! - обурилась Мішель- Вона вродлива. Рудоволоса як сама осінь. І висока ,  і струнка. А ти бачив її очі , як два рубіни ?! Якіжь ми схожі?
  • - Я про характер. Вона точно така ж як ти.  - спокійно відповів я , вона завжди була занадто емоційною.

 

 

( в Вітряному замку)

   Я розкрила  білосніжні двері. Це була велика напів кругла кімната, простора та  затишна. І знову ж в прованському стилі. Хоча він мені подобався найбільше. Вікна були прикриті ніжно - небесного кольору портєрами , розшиті срібними нитками , які утворювали прекрасні узори з квітами.  Підвіконня були великими і застелені м'ягкими матрасиками такогож кольору як і штори. Вікон всього було п'ять. З одної сторони , через вікно я бачила лазурове море , а з іншого неосяжні  зелені простори. Ліжко було велике і м'ягке, було багато подушок. Я помітила ще двоє меньших дверей. За одними ховалась ванна кімната, а за іншими величезна гардиробна. Мабуть це мрія кожної дівчини мати гардиробну, забиту одягом. Я вирішила поглянути ближче. З однієї сторони висіли довгі сукні , були повсякденні , а були св'яткові. На іншому боці акуратно складені лежали джинси різних кольорів , і відтінків. Фудболки , кофти ,юбки , блузи. На іншому боці було взуття , багато взуття також розділене на "місцеве" та звичне для мене. В комодах лежали акуратно розкладені прикраси , в іншій полиці косметика. Далі за стелажами стояли кілька дзеркал, обернені так , щоб я могла побачити себе з різних боків. Я не могла намилуватися цим видовищем. Я була дуже вдячна замкові за такі дарунки . Та навіть не знала як виразити свою вдячність. Я придивилась до свого обличчя. Щось привернуло мою увагу. Мої очі ! Звісно вони завжди мали фіолетуватий , ледь помітний відтінок , але тепер вони були світло - фіолетового кольору. Я була в захваті. Щоб досягти такого ефекту я використовувала контактні лінзи , а тут! Я милувалася своїм виглядом.  Мені завжди казали,  що я вродлива. Та я ніколи не пишалася цим , це всього ж форма черепу. Так от, я мала темно каштанове волосся. Миловидне обличчя пишні губи , малинового кольору , темні , густі брови. Над моєю верхньою губою була маленька цяточка . Яка надавала (як мені казали ) витонченості та жіночності. Насправді в собі я любила тільки тоненький і маленький  носик , і довгі чорні вії. А відтепер щей неймовірного кольору очі. Я відійшла від дзеркал знайшла в гардеробній чорні шорти( що мене здивувало) і широку фудболку. В ванній я знайшла засоби особистої гегієни. Прийнявши душ і помивши свою густу шевелюру , переодяглась і пішла до ліжка. Я відчувала просто жахливу втому. 

   Я прокинулась вже вранці. Схоже Вітряний прикрив вікна , щоб яскраве сонце не пробудило мене. В моїй кімнаті з'явилося трюмо і м 'ягке крісло. На підлозі вже лежав білий м'ягкий килим. Я швидко прийняла душ і переодягнулась в  сині джинси , кеди та фудболку.  

  • - Доброго ранку- вирішила привітатись з ще одним жителем замку.
  • "- Тобі також. Тобі сподобалась кімната?"
  • - Таааак дуже!!! Я просто в захваті.
  • "-Прекрасно. Після того як поснідаєш , зайдеш до бібліотеки там я підготував для тебе книги в яких ти знайдеш відповіді на свої питання. Якщо щось цікавитиме можеж запитати в мене. Або  в діда "
  • Я не хотіла їсти , тому одразу запитала
  • - Як мені дійти до бібліотекі ?
  • " Все просто, спустися на перший поверх. І по коридорудо кінця. "
  • - Дякую - я вийшла з кімнати і направилася вниз по кручених сходах. Я за десять хвилин спустилася до першого поверху. Пройшовши коридором я стояла перед дверима в бібліотеку.
  • Я думала,  що при школі- інтернаті величезна бібліотека , та я сто відцотково помилялась. Величезне приміщення , розміром з ангар. На два поверхи , вікна від підлоги  до стелі.
  • Я обожнювала читати , тому для мене наявність "такої" бібліотеки це просто щось. Я розглядала великі стелажі, старовинні книги , карти. В кінці першого ряду я натрапила на затишний куточок. Там лежало кілька книг , і стояла чашка з кавою та якимось духм'яним печивом. Я присіла до крісла взяла до рук першу книгу. " Історія виміру " за межею" ". Як на мене цікава тема , до тогож в мене було багато запитань.
  • " Під час кривавих подій на землі група " незвичайних " шукаючи порятунку від знищення натрапили на меленький просторовий розлом в який, як виявилось , могли зайти тільки незвичайні. Коли всі хто міг пройти межу проникли до нового світу в обох світах запанував спокій. ". Цікавий початок , як на мене. І все одразу зрозуміло. Серед багатьох сторінок кількохтисячолітньої історії розповідалось про видатних діячів які робили все , щоб збудувати новий світ. Серед розділів я натрапила на розділ про " Вітряний замок".
  • " Темною сторінкою нашої історії є побудова замку на просторовому розломі, на так званій межі. Не достатньо вивчивши можливості розлому, виявилось , що замок має свою душу. Точніше межа має душу яка тепер ув'язнена у замкові , який як виявилось, тепер неможливо   знижити чи розібрати. Серед не досліджених властивостей межі , виявили можливість переміщення межі, за бажанням замку , або господаря. Сам замок став межею , а господар охоронцем межі. За розповідями господарів , замок може випадати з простору і часу , поостіше кажучи взагалі зникати.  Пізніше замок прозвали Вітряним. "
  • "Ого , то дух замку це і є Вітряний ! Сутність яка ув'язнена в стінах. Сутність яка і є межею , яка врятувала багато незвичайних душ. " Моє серце в той момент сповнилось такого болю і печалі , що хотілось розплакатись.  Такссс якщо я розібралась з цим місцем то , що це за світ такий мені потрібно ще розібратись. Наступна книга в яка лежала перед мною " Особливості жителів "за межею ". Це була не велика книга , тому я з радістю відкрила її на першій сторінці. Ітак в книзі згадувались більшість основних рас які заселили цей вимір. Це люди , вампіри , русалки , феї , перевертні , ельфи . Люди поділялись на різні групи, відьмаки , підкорювачі  , некроманти ,медіуми, пророки , алхіміки .
  •  
  • Відьмаки мали велику силу слова , для них запросто проклясти людину , чи запрограмувати



Melisa

#371 в Різне
#314 в Фентезі

У тексті є: магія, пригоди, романтика

Відредаговано: 20.05.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись