Холодна ніжність

Розмір шрифту: - +

Розділ 6: Даріуш

Як мене це все дістало. Це правда. Я колись вважав жінок милими створіннями? Забудьте. Милі вони поки сплять. У всю решту часу вони... підступні, корисливі та брехливі. Щирість дуже рідкісна риса.

Я вважав, що групове побачення пройшло, можна зітхнути. Але не тут-то було. У мене попереду індивідуальне. Я навідріз відмовився виїжджати в місто. І моря не хочу. Так я пам'ятаю, що Юна, мріяла про білу яхту, але ні.

Я ж не зобов'язаний виконувати всі їхні бажання?

Зі своїм вибором на цей тиждень я визначився, але прибрати зайвих не можу. За правилами треба чекати кінця тижня. Боже, як до нього дожити?

Лариса та Ольга буквально переслідують мене і це бісить. Скрізь камери і я пам'ятаю про те, що Аліна жадає скандалу, тому доводиться дуже коректно пояснювати дівчатам, у чому вони не праві. Важко.

У мене італійці, а вони зі своїм зніманням, дублями та «геніальними» ідеями.

 — Аліно, поясни мені, чому я повинен їх терпіти?

 — Ти ж чоловік. Прекрасний принц, — вона знущалася і не приховувала цього. Так само, як і струнке стегно в відвертому розрізі довгої спідниці. Вона ліниво качала туфелькою і пила каву. — Господи, Даріуше, та половина чоловіків світу мріє про таке.

 — Так що ж ти не знайшла іншого? — ми сиділи у мене на балконі з видом на море, пили каву, вона мене інструктувала по майбутньому побаченні.

 — Ти мене влаштовуєш. Дівчатам сподобався. Та й потім перезнімати знайомство я і ворогу не побажаю, — вона скривилася і надпила кави. — Що вони знову надивачили?

 — А то ти не знаєш? Твоє всевидяче око не дрімає.

 — Ти навіть не уявляєш, як це.

 — У таких масштабах ні. Мені й своєї компанії вистачає.

 — Так, до речі про компанію, як ти ставишся до того, щоб ближче до кінця шоу, показати дівчатам свою імперію?

 — Негативно. Навіть не думай в цьому напрямку.

 — Гаразд, — вона підняла руки як би здаючись. — Але яхта...

 — Ні! Алін, я ситий по горло всім цим брудом! Або ти гадаєш, що Юна інша і не буде мене, — я показав пальцями лапки: — Зачаровувати?

 — Буде, звичайно, — підступна посмішка їй неймовірно йшла. Це взагалі жінка-вибух. Причому, я думаю, всього: мозку, грошей, емоцій і тіла. Не хотів би я потрапити в її зону інтересу — поки не висушить, не відпустить. — Але. По-перше, ти обіцяв романтику.

Чорт! Була справа, сподівався, що про це забули.

 — По-друге, після ефектного виносу нашої принцеси з Акваріума, ти, як порядний чоловік, просто зобов'язаний, якщо не одружуватися, то створити атмосферу романтііік.

 — Вона не пройде у фінал. Їй там робити нічого.

 — Подивимося. У вас побачення і воно може тобі сподобається, — солодкість в її голосі говорила про наближення Армагеддона.

Я відпив кави та подивився на море. Не люблю брехати або давати обіцянки й не виконувати. Хто б знав, як я не хочу туди. Нічого хорошого там не буде.

 — Зізнайся, у тебе грандіозна ідея для скандалу?

 — Ну що ти, які скандали на побаченні? Тільки рожеві поні, — підступна посмішка сказала, більше, ніж слова. Щось буде.

 — Ну добре. В крайньому разі, відправлю її додому раніше, ніж планував, — чарівно посміхнувся. І встиг помітити незадоволений блиск її очей.

 — Як скажеш. Тоді збирайся, за тридцять хвилин виїжджаєте.

 — І хто з нами?

 — Ігор. Чи не кривись. Він наглядає дівчинку, а не заграє з тобою.

 — Боронь боже, — в останній раз Аліна подарувала мені посмішку і попливла у своє царство. Цікаво після побачення там пріоритети змінилися?

Як і належить принцу я весь в білому. А ось Юнона в криваво червоному. Чарівна посмішка. Галантний поцілунок руки. Знову ж ретро автомобіль. На пірсі Юнона з очима, що палають шукає нашу ластівку. Мені має лестити її увага, бажання сподобатися. Але всередині порожнеча.

Наше побачення проходило нормально: милі забави, легкий масаж під час намазування один одного кремом. Обов'язкове годування з рук.

 — Я знаю, що ти вмієш грати на гітарі, — сором'язлива усмішка і хитринки в очах — страшне поєднання, особливо від підопічної Ігоря. У мене таке відчуття, що він мені за щось мстить.

І чому я не здивований коли виникла з нізвідки гітара? Я б послав всіх якомога далі, але... погодитися на романтичне побачення, а потім зіпсувати його не найкраща ідея.

Важко зітхнув і зіграв одну композицію. На готову зірватися з губ дівчини прохання глянув так, що вона ледь зберегла усмішку на губах. Я розслабився, і це була моя фатальна помилка.

Ми стояли на носі й дивилися на море. Просто мовчки. Ми поверталися назад. Втомилися від камер і постійних осаджувань Ігоря обидва.



Элен Чар

Відредаговано: 23.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись на передплату