Холодне серце відьмака

Розмір шрифту: - +

Епізод 32. Нова коаліція

Мимоволі Ельмір став союзником демонів – заклятих ворогів, у війні проти рідного народу – відьмаків. Дії Міракля і досі видавалися йому підозрілими. Навіщо він вбив Ульріха? Але демон пояснив, що він незабаром зрозуміє, що так було потрібно. Також він попросив нікому не розповідати, що Ульріха немає.

Юрій і Василіск не знали, що відбувається. Вони готували нижчих демонів – безмозких істот, щоб ті вбивали відьмаків. Хоч демони і могли ними керувати, але завдання було не з легких. Ці пустоголові створіння швидко забували наказ і починали вбивати та жерти всіх підряд. Іноді, в запалі, вони нападали навіть один на одного. А найбільша проблема, що вони для відьмаків, як набридлива муха – прибив, і потому.

Ельмір втрутився у процес. Він бачив, що всі ці так звані хитрощі не дадуть результату. Єдиний спосіб перемогти Ісану – об'єднатися. Слід атакувати єдиним організмом, плече біля плеча – демони, люди й купка сміливих відьмаків, що наважилися піти проти жорстокої королеви. А перш ніж напасти, потрібно запустити нижчих, щоб відволікли Ісану.

Аліса завжди була поруч. Ельмір більше не відпускав її ні на крок. Так спокійніше. Так вона надійно захищена. Дівчина й сама не хотіла полишати коханого. Не лише тому, що він її захищав, а тому, що насолоджувалась його присутністю. Вона з захопленням спостерігала, як відьмак розкриває свої приховані таланти, як він поволі організовує всіх навколо себе. Аліса з гордістю дивилася на вольового Ельміра, її очі були сповнені любові та віри в коханого.

Під час однієї з запальних дискусій, коли Ельмір намагався переконати спільників, що немає сенсу ховати голову в пісок, потрібно готувати спільну атаку, з'явився Головний. Його привів Міракль. Він пояснив Ельміру, що саме тому і вбив Ульріха, бо бачив, що той не в змозі керувати демонами, що потрібна чітка цілеспрямована рука їхнього справжнього лідера.

Ельмір не дуже зрадів такому "поповненню". Велес не зробив нічого хорошого. Його методи залишаються під сумнівом. А ще, тепер йому потрібно вдавати, що творець темного світу для нього ніхто, аби інші не взнали, що це його батько. При чому далеко не взірцевий навіть по відьмацьким міркам. Аліса взагалі ціпеніла перед Головним. Вона чудово пам'ятала, що він робив, як зіпсував її життя. А ще вона знала, наскільки жорстока і небезпечна ця істота. Адже його дії, завуальовані під "так треба", не несуть добра нікому.

Зустрічі з Василіском та Юрієм теж не вдалося уникнути. Підготовка нижчих демонів не відняла багато часу. Все, що можна було зробити – вони зробили. А просто товкти воду в ступі нераціонально, коли ще стільки важливих справ. Побачивши нову коаліцію, вони були, м'яко кажучи, шоковані. Те, що Ульріха відправили у "відставку" не дуже здивувало, а от повернення Головного, та ще й поява Ельміра, до якого чомусь всі дослухалися, крім творця темного світу, дійсно викликали шок та обурення.

Головний як і раніше приховував своє обличчя. Його мізерні рештки сил не справляли враження. Іншими словами, його ніхто не слухав. А от Ельмір навпаки ставав авторитетом. Все просто – для демонів хто сильніший, той і правий. А відьмак, що зумів поглинути божественні сили, не збожеволіти та не вибухнути на місці – дійсно справляв враження. Відьмаки ж тепер йшли за єдиним вцілілим лідером – Дальміром. А той цілковито підтримував Ельміра.

Але це ще не все. Різнобарвна коаліція отримала ще одне поповнення – Мілену. Вона з'явилася у своєму справжньому образі відьмачки – темноволосої стрункої красуні з блакитними очима. Попри схожість з Мірою ніхто навіть не думав їх ототожнити. Таємницю знали лише Ельмір та Аліса. І, звичайно ж, Велес.

Велес блакитнооку відьмачку не цікавив – посварилися. Одна справа кохання на відстані з короткими побаченнями раз на кілька місяців, і зовсім інше проводити весь час разом. Почали виникати конфлікти, незгоди, і рай перетворився на пекло.

Мілена всього лише шукала сина, хотіла побачити його і дізнатися, чи все гаразд, чи йому вдалося врятувати Алісу. А потрапила в епіцентр подій. Хоч вона і посварилася з Велесом та не хотіла його бачити, але триматися осторонь теж не могла. Те, що Головний діяв надто радикально, її не влаштовувало, тому вона тим паче мала залишатися поруч з сином.

Надто дивно виглядала ця компанія – троє демонів, відьмак та відьмачка, творець темного світу, що приховував своє обличчя, людина з крихтою демона і краплинкою бога, хоч і надто малими, щоб зрівнятися з іншими по силі, і відьмак, що отримав силу творця.

Більшість з них терпіти не могли один одного, ба більше, вони один одного ненавиділи. Головного зневажали, хоч він з усіх сил намагався повернути авторитет та владу. Навіть Мілена не звертала на нього уваги, і не через те, що вони приховували свої стосунки, а тому що сердилась на коханця. Василіск та Юрій трималися окремо, самі собі на умі, і до Ельміра ставилися насторожено. Мілена хвостиком ходила за молодшим сином і у всьому йому підтакувала. Дальмір постійно носився з Міраклем і заповзято підтримував єдиного свого живого брата.

Найтяжче було Алісі. Більшість з її нового оточення раніше хотіли її якщо не вбити, то скривдити. Почувалася наче овечка серед зграї вовків. Велес не намагався налагодити з нею стосунки, чому вона щиро раділа. Чим рідше він знаходиться в зоні її комфорту – тим краще. Він вчепився в Міракля, як у рятівний круг, і щиро сподівався, що той допоможе йому повернути повагу Юрія та Василіска, а слідом і решти коаліції. Ще він, хоч і з осторогою, робив відчайдушні спроби маніпулювати Ельміром. Мілену Головний ніби не помічав, як і вона його.

Юрій та Василіск – демони. Почасти вони винні в експериментах, які призвели до знущань з душі та тіла Аліси. Як можна таке пробачити? Як можна з ними спілкуватися, не відчуваючи глибокого бажання дати драпака? Інстинкт самозбереження вимагав триматися від них якомога далі, як і від Міракля. Скільки її не намагалися переконати, що він не хотів їй зашкодити, вона чудово знала, що він належить до ради вищих, і саме на них та Головному лежить провина за її страждання і понівечену душу.



Алиса Ольгич

Відредаговано: 28.12.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись