Я знайду тебе ,меріда!

Розмір шрифту: - +

Глава 24

Як на мене ,то субота настала надто швидко.Ситуацію з інтерв’ю яке дала Аліса ми ніяк не змінили і це означало що НКН чекає повне фіаско.Я бродила по квартирі і незнала чим зайнятись.В клубі я мала з’явитись в сьомій вечора,отже попереду мене чекає напружений день сповнений переживань.По-правді  у моїй квартирі не завадило б зробити прибирання,але думками я була поряд з Марком і це заважало зайнятись чимось дійсно потрібним. 
Коли подзвонив Артур ,я навіть не здивувалася.Хоча в душі зародився маленький вогник надії,що Артур знайшов Алісу. 
-Слухаю.-відповіла я. 
-Доброго ранку ,Діана.-по серйозному голосу продюсера я одразу  зрозуміла що хороших новин не варто чекати.-Я хотів сказати ,що Алісу знайти не вдалося.Єдиний наш вихід це провести прес-конференцію і презентувати кліп. 
-Ви хоче щоб Марк постав перед журналістами?-розгубилася я.-Що він сам думає з цього приводу? 
-Марк дав свою згоду.Він готовий захищати свій гурт і особисто прокоментувати ситуацію з Алісою.Далі усе залежить від слухачів. 
В принципі ідея Артура була непогана.Прес-конференція це теж хороший піар для хлопців.Народ зацікавиться і це допоможе гурту підняти популярність. 
-О котрій годині пройде прес-конференція?-запитала я. 
-Ми домовилися ,що о шістнадцятій годині у нашому прес -центрі.Думаю вам теж варто там бути.-відповів Артур. 
-Я приїду.-відказала серйозно і на цьому розмова закінчилася. 
Тепер точно про прибирання можна було забути.Я швидко помчала в ванну кімнату приймати душ і приводити себе в порядок.Мене не було близько години а за цей час Оля дзвонила мені разів двадцять.Я навіть злякалася побачивши таку кількість пропущених.Ну чому я не взяла телефон з собою в ванну? 
Подруга відповіла після першого ж гудка. 
-Де тебе носило стільки часу?-роздратовано вигукнула в слухавку. 
-В душі була.А що сталося?-не могла зрозуміти настрою Олі. 
-В мене для тебе шокуючі новини!-самовпевнено заявила дівчина.-Я зараз в свого гінеколога... 
-Щось сталося?Ти захворіла?-злякалася я за подругу.-Ти вагітна? 
-Е...ні,це просто плановий огляд.-відповіла Оля.-Знаєш кого я тут зустріла?Якщо стоїш то краще сядь. 
-Ти мене лякаєш.-розгубилася я остаточно. 
-Аліса Шаурова теж тут.-прошепотіла Оля. 
Це напевно мені почулося,чи ні?Як взагалі таке можливо?Алісу шукають по всій країні ,а вона спокійно пішла на прийом до гінеколога. 
-Скинь мені адресу я вже збираюсь.-швидко випалила я і ввімкнувши гучномовець побігла одягатись. 
-Окей.До речі,я тут краєм вуха почула що Шаурова прийшла на аборт.Тобі щось про це відомо?-продовжила говорити Оля. 
А я так і завмерла з спідницею в руках.Аліса вагітна?Оце так поворот! 
-Я вперше про це чую.-розгублено відповіла.-Оль,я тебе дуже прошу,затримай її до мого приїзду. Це наш останній шанс з’ясувати правду   . 
-Без проблем.-впевнено заявила подруга.-Тільки ти поспіши а то вона якась нервова дуже. 
-Я вже біжу.-викрикнула я і відключилася.Поки одягала куртку викликала таксі.Не можна було втрачати жодної секунди. 
Уже в машині я змогла трохи заспокоїтись.Як же мені пощастило що Оля саме сьогодні пішла в ту ж клініку що і Аліса.Це просто неймовірна удача. 
Коли задзвонив телефон я подумала ,що це Оля ,але на екрані з’явилось інше ім’я- «Марк» . 
-Слухаю.-відповіла невпевнено. 
-Привіт.Як ти?-почувся напружений голос Марка. 
-Хіба я не у тебе маю це запитувати?Це тебе чекає зустріч з журналістами. 
-Напевно ти права.-погодився хлопець.-Знаєш,може я здамся тобі боягузом,але мені реально страшно.Не думаю що моїм словам хтось повірить. 
-Ти повинен вірити в краще.-серйозно сказала я.-Можливо ще не все втрачено. 
Я дуже хотіла розповісти Марку що їду зараз на зустріч з Алісою.Але я незнала чи допоможе чимось наша з нею розмова,тому не хотіла давати Марку марну надію. 
-Ми приїхали.!-сказав водій і я побачила що ми справді вже біля клініки. 
-А ти де зараз?-зацікавився Марк. 
-Ну...тут така справа ..-розплатившись я вийшла на вулицю.-Оля трохи прихворіла і зараз в лікарні.Я їду її провідати. 
Ну що ж майже не обдурила! 
-Сподіваюсь нічого серйозного?-пройнявся Марк.-Ти встигнеш до прес-конференції? 
-Звичайно встигну.-навіть кивнула я,-все буде добре. 
-Тоді передавай Олі від мене вітання .Хай швидше видужує..-сказав Марк.Який же він може бути милий.Захотілось усміхнутись,але побачивши в дверях Олю довелось завершувати розмову. 
-Дякую.Обовязково передам! 
Не встигла я підійти до Олі ,як подруга схопила мене за руку і потягла по коридору. 
-У нас мало часу.Зараз її мають забрати на аборт.-прошепотіла Оля.-Тепер твій зоряний час. 
Ми вийшли в коридор де на м’яких диванах сиділо кілька жінок.Алісу я помітила одразу.Дівчина сиділа сама і налякано оглядалася по сторонах.Коли я підійшла до неї,то Аліса вскочила на ноги і розгублено витріщилася на мене. 
-Не думала мене тут зустріти?-хмуро глянула на неї. 
Хоч дівчина і виглядала як перелякана ,зламана лялька та я все одно готова була надавати їй стусанів за її брехливі слова. 
-Як ви мене знайшли?-налякано прошепотіла вона. 
-Тебе лише це хвилює?-злилася я.-Ти хоч розумієш що зробила коли розповіла ту брехню про Міка?Скільки лайна на нього вилила! 
-Захар змусив мене це сказати!Він ненавидить Міка і НКН!-опустила голову Аліса. 
-Чому ти хочеш зробити аботр?-запитала я. 
-Звідки ви...-розгубилася дівчина. 
-Наскільки я розумію це дитина Романова.Невже він тебе змусив позбутись малюка?-продовжила я. 
Аліса оглянувшись навколо ,взяла мене за руку і потягла по коридору.Ми зупинилися в дальньому кінці коридору де нікого не було. 
-Захар вб’є мене якщо взнає про вагітність .-тихо сказала Аліса.-Він не любить дітей.Взагалі сумніваюсь ,що він здатен на таке почуття як любов. 
-Він незнає що ти вагітна?-тепер настала моя черга для розгубленості.-Тоді навіщо ти робиш аборт?Невже не хочеш цієї дитини? 
-Дуже хочу.-заплакала Аліса.-Але ще більше я боюсь що Захар вб’є мене.Він може це зробити -я знаю.Чесно кажучи я тут таємно і після аборту планувала поїхати закордон.Я втекла з того місця де мене заховав Захар.Я знала ,що скоро мене позбудуться як непотрібного свідка. 
-Аліса,у мене є ідея як тобі допомогти,али ти маєш бути сильною і не боятись сказати правду.-серйозно глянула на дівчину.-Ти мене вислухаєш? 
Дівчина довго мовчала ,і коли я вже подумала що це кінець вона невпевнено кивнула. 
Ми сиділи на задньому сидінні в машині Олі,яка люб’язно віддала мені свою тачку для вирішення глобального питання.Сама ж подруга побажала мені удачі і заявила що триматиме за мене кулачки. 
-Аліса,я думаю,що сама ти не зможеш довго переховуватись від Романова.-почала я.-До того ж скоро з’явиться дитина і ти мусиш бути захищена.Думаю тобі зможе допомогти лише Кірсанов.У нього є можливості і люди. 
-Артур не захоче допомагати мені після того що я зробила.-буркнула дівчина. 
-Захоче,якщо я попрошу.-впевнено заявила.-Але ти в свою чергу маєш розповісти правду.Просто зараз ми поїдемо в прес-центр і ти зізнаєшся у всьому перед журналістами. 
-Ви серйозно?-витріщилася на мене Аліса.-Захар не пробачає зради ! 
-Наскільки я пам’ятаю зовсім недавно ти говорила,що Романов і так збирався тебе вбити.-роздратовано глянула на дівчину.-То чому б не ризикнути?Ти нічого не втрачаєш!Розкажи про те,що сталося пів року тому!Ти ж знаєш що Романов наказав вбити Міка! 
-Але ж тоді Захара можуть посадити в в’язницю...-задумалася Аліса. 
-Ага,я про це і намагаюся тобі сказати.Якщо його посадять, ти зможеш жити спокійно десь далеко,разом з своєю дитиною.Як тобі такий розклад? 
Аліса мовчала ,а я все поглядала на годинник.До прес-конференції залишилася всього година,а у нас було більше питань ніж відповідей. 
-Я згодна розповісти правду.-тихо сказала Аліса.-Але ти пообіцяєш,що Артур допоможе мені розпочати нове життя. 
-Я обіцяю.-щиро сказала я і усміхнулася.Тепер усе буде добре. 
Я сіла за кермо,а Аліса так і залишилася сидіти на задньому сидінні.Виїхавши на дорогу я набрала номер Артура і включила гучномовець. 
-Діана,де тебе носить?-одразу ж роздратовано наїхав на мене продюсер.-Преса вже на місці ми маємо починати ,а тебе немає! 
-Артур Павлович,тут така справа ...Я везу до вас Алісу.Вона хоче розповісти правду. 
-Що ти сказала?-так голосно закричав продюсер,що я аж на сидінні підстрибнула.-Це жарт такий? 
-Хіба зараз підходящий час для жартів?-розізлилася я.-Романов хотів її вбити та вона втекла.Ви зможете її захистити і вивезти закордон? 
-Якщо Аліса зможе вивести Романова на чисту воду я сам її відвезу куди вона забажає..-заявив Артур.-Де ви зараз? 
Я поглянула у дзеркало заднього виду і помітила дві чорні Audi що їхали дуже близько за моєю машиною .По спині пробіг холодок і я зрозуміла ,що не все буде так просто. 
-Артур Павлович мені здається що за нами їдуть дві підозрілі машини.-розгублено сказала я.-Схоже Романов все ж таки знайшов свою пропажу. 
Аліса поглянула у вікно і тихо всхлипнула.В цей момент я відчула,що в горлі стоїть комок.Хотілося перебратися на заднє сидіння і розплакатися разом з Алісою.Якось не хотілося мені ставати героїнею бойовика. Та я не могла зараз здатися. 
Я пообіцяла, що допоможу Алісі врятуватися від мудака Романова і я це зроблю.Чого б це мені не коштувало. 
 



Уляна Пас

Відредаговано: 09.07.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись