Я знайду тебе ,меріда!

Розмір шрифту: - +

Глава 27

-Слухаю!-зібравши всю свою мужність в кулак я все ж таки змогла відповісти на дзвінок.На екрані висвітилось «Мама»,але тут мене чекав сюрприз. 
-Привіт,Діана!-чесно кажучи я навіть подумала,що мені почулося.Чого б до мене дзвонила Аріна-моя зведена сестра?-Алло!Ти мене чуєш? 
-Що тобі від мене потрібно?-запитала холодно. 
Якщо мама дзвонила до мене вкрай рідко,то Аріна взагалі жодного разу.Отже,вони з мамою щось задумали. 
-Діана,чому ти зразу думаєш про погане?-милим голоском заявила дівчина.Та я за весь час що ми жили разом жодного разу не чула від неї такого хорошого тону. 
-Аріна,я зараз зайнята і якщо чесно не сильно рада твоєму дзвінку.-сказала правду.-Тому говорили що хотіла або клади слухавку. 
-Ну добре.-буркнула дівчина зрозумівши що підлабузництво зі мною не пройде.-Розумієш,у така зараз деякі проблеми в бізнесі і ми вирішили,що мені варто піти працювати.А тут зовсім випадково побачили тебе сьогодні по телеку.Ти працюєш з НКН і самим Кірсановим?!Так от ,може ти зможеш замовити за мене слівце?Наскільки ми бачили ти там не на останньому місці.То як? 
Марк стояв поряд і слухав нашу розмову.Після слів Аріни від весело хмикнув,але на щастя промовчав. 
-Я не займаюся підбором кадрів якщо ти не знаєш.-відповіла якомога спокійніше.-Хочеш працювати-шукай роботу сама,як свого часу зробила я. 
-Ну ти і сука,Діана!-закричала Аріна.От і з’явилася на світ справжня сестричка.Така ,якою я її завжди знала.-Ми з мамою бачили як біля тебе крутився цей Кірсанов!Не треба мені трусити що між вами нічого немає!Що так важко замовити слівце за сестру? 
-Своїми криками ти нічого не доб’єшся!Краще забудь про моє існування як робила це протягом останніх кілька років.І мамі те ж саме передай! 
Я вимкнула телефон і кинула його на диван.Потрібно було трохи заспокоїтись,а то хотілось одночасно розплакатись і когось прибити.Та коли Марк міцно мене обняв ,вмить стало легше. 
-Може варто змінити номер телефону?-запитав він тихо. 
-Я робила це вже кілька  разів,але мамі все одно вдається взнати мій новий номер.-зітхнула я. 
-Тоді просто не піднімай слухавку.-продовжив Марк.-Не хочу щоб ти сумувала через них. 
Я змогла видавити з себе посмішку і ми пройшли в вітальню.Там мене мало не збив з ніг Старк.Я навіть не думала що так сильно сумуватиму за цим класним песиком. Всівшись просто на підлогу я гладила собаку, а він в свою чергу лизав мене своїм язиком. 
-Гей,я починаю ревнувати.-надувся Марк.-Взагалі-то у мене були свої плани на цей вечір!І Старк туди ніяк не вписувався. 
-Він просто хоче більше уваги!-встала на захист собаки.-Тебе майже ніколи не має вдома!До речі ,а хто його вигулює? 
-Кожного дня приходить робітниця яка займається всією домашньою роботою.От вона Старка і вигулює. 
-Давай зараз з ним погуляємо!-прийшла в мою голову геніальна ідея. 
Старк голосно залаяв, а Марк тяжко зітхнув.Через двадцять хвилин ми усі були на вулиці.Падав дрібний сніг і було досить прохолодно.Старк бігав як навіжений,напевне не міг повірити своєму щастю,а ми з Марком стояли обнявшись.Круто жити в такому дорогому районі,тут і парк свій є ,тихо і спокійно. 
-Не так я собі уявляв сьогоднішній вечір.-хмикнув Марк . 
-А мені все подобається.-широко усміхнулася я.-Завтра почнеться новий робочий тиждень.Потрібно буде готуватись до виходу альбому.Можливо ми навіть не зможемо бачитись.А зараз ми разом,стоїмо посеред парку і обнімаємось.Що ще треба для щастя? 
-Ти права.-зітхнув Марк.-Тепер у   нас буде дуже багато роботи.Та й журналісти будуть слідувати за нами куди б ми не пішли.Ти зможеш змиритися з моєю зайнятістю? 
-Чому ти запитуєш?-здивувалася я. 
-Просто проблеми з Алісою розпочалися саме через мою популярність.Мене часто помічали з відомими моделями і приписували неіснуючі романи.Аліса ревнувала і часто влаштовувала скандали. 
-Навіть незнаю.-задумалася я.-Я часто працювала з відомими музикантами і знаю принцип їх роботи.Без скандалів не буде популярності.Думаю,що зможу довіряти якщо відчуватиму що ти мене лю... 
Та не встигла я договорити як до нас підбіг Старк і голосно залаяв.Ми поверталися додому а я все думала над словами Марка.Ми не зізнавалися один одному в коханні але якби він сказав ,що любить ,то напевне я би все-таки йому довіряла.Ми ж стільки пережили разом.В собі я була впевнена ,тому що знала що люблю ,а от Марк може і  забути про мене коли поверне свою популярність. 
Ночувати я залишилася в Марка і він все ж таки зміг здійснити усі свої задуми щодо мене.Заснули ми коли уже почало світати,але я всеодно була щаслива. 
Коли я прокинулася зранку Марка поряд не було,але на кухні хтось гримав посудом.Тому я натягла футболку музиканта і пішла на звук.Та зустріла я ніяк не Марка,а високу струнку жінку у класичному світлому костюмі і з ідеальним макіяжем та укладкою. 
Хіба можна так ідеально виглядати з самого ранку?-промайнуло в моїй голові. 
Я хотіла швиденько прошмигнути назад в кімнату,але жінка мене помітила .Ну і де носить Марка коли він так потрібен? 
-Доброго ранку ,Діана!-зацікавлено глянула на мене незнайомка.Хоча,яка там незнайомка!Очі то у неї як в одного знайомого мені музиканта. 
-Доброго...-видавила з себе і нервово потягнула вниз коротку футболку.Здалося ,що я потрапила в якийсь не дуже смішний анекдот. 
До речі,а звідки мама Марка знає як мене звати? 
-Ти напевне розгублена,я чесно кажучи теж...-оглянула мене з ніг до голови і хмикнула.Розгубленою вона аж ніяк не виглядала.-Мене звати Маргарита Романівна,я мама Міка. 
-Наскільки я зрозуміла,моє ім’я ви знаєте.-відповіла тихо.-Вибачте,що застали мене в такому вигляді..Мені так ... 
-Не переживай.-усміхнулася жінка.-Я сама винна ,що приїхала так рано.Просто Мік уже кілька днів не виходив на зв’язок і я почала хвилюватися.Але тепер я спокійна за свого сина. 
-А ви не знаєте де він зараз?-запитала я.Дуже хотілося прибити музиканта за таку підставу. 
-Пішов вигулювати Старка і просив тебе не будити.-зацікавлено глянула на мене жінка.-Я все розумію,діло молоде. 
Напевно я почервоніла до кінчиків волосся.Не такою я уявляла свою першу розмову з мамою Марка. 
-Ем...думаю мені варто піти вдягнутись.Ви не проти?-запитала я і не дочекавшись відповіді зі всіх ніг помчала в кімнату. 
Швидко натягнувши на себе одяг я вмилася і зібрала волосся в не зовсім красивий хвіст.Всеодно мама мого хлопця бачила мене майже голою,гіршу ситуацію годі собі уявити. 
На кухню я поверталася з серйозним наміром швиденько змитися додому,але схоже у жінки були зовсім інші плани на мене. 
-Присідай,я якраз каву зварила.-кивнула на крісло навпроти себе Маргарита. 
-Дякую.-відповіла тихо і вмостилася на крісло під серйозним поглядом жінки. 
-Я знаю про все,що ти зробила для гурту і Міка .-почала мама .-Кіра просто в захваті від тебе,та й Максим теж.Це правда,що ти змогла вмовити Алісу розповісти правду? 
-У неї були свої мотиви щоб зізнатись.-відповіла я.-Аліса не така погана як про неї говорять. 
-Тепер я розумію чому ти подобаєшся моєму синові.-якось по-доброму усміхнулася жінка.-Я дуже рада,що він нарешті покохав когось після Аліси.Можливо разом з тобою він знайде своє щастя. 
-Знаєте,не думала,що наша з вами перша зустріч відбудеться ось так.-усміхнулася я.-Але тепер я розумію,що ви хороша людина і Марк дуже на вас схожий.Не думайте,що я хочу придобритись до вас,просто по -роботі мені часто доводиться працювати з різними людьми і я бачу хороша біля мене людина чи погана. 
- А що це тут у вас за посиденьки?-на кухню зайшов Марк і здивовано глянув на нас.-Мам,я ж тобі говорив не будити Діану. 
-Все гаразд.Це було дійсно незабутнє знайомство з твоєю мамою.-сердито глянула на хлопця,але він моїми натяками зовсім не пройнявся. 
-Ну що ж,ма.Думаю ти вгамувала свою цікавість.-хмикнув Марк.-Нам з Діаною треба збиратись на роботу. 
-Звичайно,діти,щось я затрималася.-Маргарита вскочила на ноги і чмокнула сина в щоку,але це ще було не все.Коли я встала вона підійшла до мене і міцно обняла. 
-До речі,забула сказати ,що не проти вдруге стати бабусею.-шепнула мені на вухо і швиденько,поки я відходила від шоку,помчала в коридор одягатися. 
Ну просто слів не має!Навіть незнаю радіти треба від такого чи плакати?! 
Марк повернувся через кілька хвилин із усмішкою від вуха до вуха. 
-Може поясниш як тут опинилася твоя мама?-кинулася одразу в наступ. 
-Думаю Макс розповів їй про нас,от мама і приїхала на розвідку.-спокійно пояснив хлопець.-Я не думав,що вона чекатиме коли ти прокинешся.Але схоже її цікавість перевершила усі сподівання. 
-У мене просто слів немає!- розізлилася я.-Твоя мама бачила мене майже голою! 
-Не хвилюйся,можу з впевненістю сказати,що ти їй сподобалася.-Марк мене обняв і поцілував швидко в губи.-Не дарма ж вона про онуків говорила. 
-Ти чув?-розгублено витріщилася на Марка.Стало соромно за таку тему.Ми навіть в коханні одне одному не зізнавалися,а тут діти... 
-Чому ти така збентежена?-здивувався хлопець.-Ми з тобою дорослі люди і я не проти дітей... 
-Ти зараз жартуєш так?-запитала нервово.-Ми зустрічаємось всього кілька днів,і тема дітей для нас надто швидка.... 
-Незнаю...-загадково усміхнувся Марк.-Нехай буде по-твоєму. 
Я навіть подумати не могла ,що Марк так легко сприйме тему поповнення в сімї.Чомусь саме я злякалася такої перспективи.Надто багато роботи чекало нас попереду і дитина ніяк туди не вписувалася. 
Та чомусь після слів Марка стало якось неспокійно і я вирішила найблищим часом записатись на прийом до гінеколога.Можливо вона порадить мені хороші засоби контрацепції.А ще варто з Олею поговорити,у неї і лікар є хороший. 
З такими думками я змогла розслабитись.Попереду робочий день і треба налаштуватись на роботу і викинути з голови усе зайве. Якби ж це було так просто... 

 



Уляна Пас

Відредаговано: 09.07.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись