Я знайду тебе ,меріда!

Розмір шрифту: - +

Глава 39

Навіть незнаю скільки часу ми з Марком просиділи обнявшись,але коли я змогла трохи заспокоїтись ,хлопець запропонував відвести мене додому і я погодилася.Після всього пережитого сьогодні я мала повне право робите те що хочеться,а не те що потрібно.Надіюсь Марк не подумає,що я йому пробачила і все забула.Просто сьогодні хочеться побути звичайною слабкою дівчиною про яку попіклується прекрасний принц.Ну,в моєму випадку це був Марк. 
-Дякую,що не залишив мене саму сьогодні.-сказала хрипло після виплаканих сліз. 
Ми якраз виїхали на дорогу і Марк прямував до мого дому. 
-Я коли ту жінку побачив,одразу зрозумів,що буде біда.-нахмурився хлопець.-Я не міг тебе залишити і якщо чесно стояв під дверима поки ви говорили. 
-Ти все чув?-розгублено витріщилася на Марка.Стало соромно за все те,що наговорила мамі.-Ти думаєш,що я погана людина? 
-Не говори дурниць,Ді.-обурився хлопець.-Ти все правильно сказала.І взагалі я навіть розгубився трохи від твоєї впевненості.Приємно бачити,що ти можеш себе захистити. 
-Але вона моя мама,Марк.-сказала тихо.-Все те,що я говорила насправді було моїми образами ще з дитинства.Якби вона просто дала мені спокій і не лізла в моє життя ,то я б не зірвалася і не наговорила тих жахливих слів. 
-Ді,ти жива людина і як ми всі можеш відчувати біль.-серйозно глянув на мене Марк.-Ця жінка вдарила тебе перед великою кількістю людей.Як ти мала поводитись?Я на твоєму місці уже давно викинув би її за поріг компанії. 
Я змогла лише зітхнути і промовчати.Мені було соромно за те, що зірвалася і наговорила багато зайвого.Але з іншого боку мене радувало,що я можу відчувати сором.Отже , я не така як моя мама.Я напевне хороша людина. 
Марк припаркувався біля мого під’їзду і обернувся до мене. 
-Може мені варто побути з тобою?Обіцяю,приставати не буду!-натягнуто усміхнувся. 
-Марк я хотіла ще раз подякувати і сказати... 
-Не пояснюй нічого,а і так все розумію.-перебив мене хлопець.-Між нами нічого не змінилося,а сьогоднішній день будемо вважати виключенням ,або  краще   взагалі про нього забудемо.Не хвилюйся,я все розумію. 
Я змогла ледь помітно усміхнутися і вийшла з машини.Марк теж поспішив вибратись на вулицю. 
-З тобою точно все буде добре?-схвильовано запитав він. 
-Не переживай,я подзвоню Олі щоб приїхала.-піддавшись пориву я обняла Марка і швидко відійшла в бік.Хлопець такого точно не чекав,тому після мого пориву зміг навіть усміхнутись. 
Ми розпрощалися і я попрямувала додому.Подзвонила Олі і вона заявила, що скоро буде.Не хотілося її постійно напрягати своїми проблемами,але я знала,що подруга образиться якщо дізнається як я страждала на самоті.Та й маму мою вона добре знала. 
-Ой,подруго,у мене просто слів немає.-зітхнула Оля коли ми сиділи у мене на кухні і поїдали морозиво.-Твоя мама реально здуріла...від цих грошей. 
-Вона завжди переживала лише за себе.Тут немає нічого дивного.-відповіла спокійно. 
-До речі,коли ти подзвонила я думала,що знову буду витирати твої сльози.Але ти на диво спокійна,сидиш розслаблено і морозиво поїдаєш.Може я чогось не знаю? 
-Усі мої сльози сьогодні витирав Марк.-сказала з усмішкою.-Він сильно мене сьогодні підтримав і я дуже йому вдячна. 
-І що ,ти готова його пробачити?-зацікавилася подруга. 
-Ні,не готова.-зітхнула я.-Думаю ,мені все таки варто повернутися на свою роботу і деякий час його не бачити. 
-Не боїшся,що поки будеш думати ,Марк знайде собі іншу?-хитро прищурилася подруга.-Він знову популярний і кожна дівчина мріє бути його половинкою. 
-Оль,ти що несеш?-нахмурилася я.-Хочеш мене злякати,щоб я швидше його пробачила? 
-Можливо.-усміхнулася подруга.-Я теж ображена на нього за нереальну дурість,але Марк любить тебе ,в цьому я впевнена. А зараз тобі як ніколи потрібна підтримка і увага. 
-Знаю,що любить...-зітхнула втомлено.-І я його люблю.Але не можу так просто пробачити недовіру. 
Оля усміхнулася і обняла мене.Це було набагато краще ніж слова ,які нічого не означають.Ми розуміли одна одну без слів,передаючи свою підтримку обіймами,усмішками і простими посиденьками лише удвох. 
Коли Олю забрав Стас,я вирішила що цей насичений день варто закінчувати і вмостилася під ковдру.Та не встигла очей закрити як пілікнув телефон. 
«Як ти?»-смс від Марка.Навіть не помітила як почала усміхатися. 
«Нормально.Збираюся лягати спати» 
«Я хвилювався.Знаю,що не маю права ось так писати,але не зміг втриматись» 
«Мені приємно це чути.Можна дещо у тебе запитати?» 
«Звичайно» 
«Що то була за пісня,яку ти співав сьогодні?» 
«Сам не знаю.Слова самі з’явилися. Хотів тебе заспокоїти і співав усе ,що в голову приходило» 
«Мені сподобалось» 
«Я радий це чути.Думаю,що тобі варто відпочити.Добраніч,Ді.» 
«І тобі добраніч» 
Засинала я спокійною і навіть щасливою.Марк знову допоміг забути про усі переживання.В голові лунав лише його красивий голос і пісня ,створена для мене.  
Прокинулася я не такою щасливою як засинала.Розуміння того ,що сьогодні останній день з гуртом і Марком,боляче різало по серці.В голові навіть промайнула думка залишитися в компанії Кірсанова,але я швидко її прогнала.Сама ж вирішила повернутись на колишню роботу,чого  тепер відступати?Марк же нікуди не дінеться! 
Зовсім не вчасно згадала слова Олі про фанаток і злість накрила з головою.В результаті розлила каву,розбила тарілку і порізала палець.На щастя в клуб я мала з’явитися в сьомій вечора,тому половину дня я потрапила на шопінг.Мені захотілося купити щось особливе,щоб бути сьогодні дійсно гарною.Навіть в салон краси до Олі зїздила.Там мені накрутили волосся крупними локонами і нанесли вечірній  макіяж. 
-Навіть не пам’ятаю ,коли ти востаннє до мене забігала,а тут причепурилася наче Попелюшка.-зацікавлено поглянула на мене Оля.-Я чогось не знаю? 
-Просто захотілося бути сьогодні красивою.-відповіла спокійно. 
Оля лише хмикнула,але нічого не сказала.Схоже ,зробила свої висновки. 
Повернувшись додому я одразу кинулася вдягати обновку,тому що часу залишалося зовсім мало.Вже за кілька хвилин я стояла перед дзеркалом і задоволено посміхалася.Коротка сукня з довгим рукавом і глибоким v-подібним вирізом робила мене такою сексуальною.Хмикнула,коли зрозуміла,що сама себе хвалю.Вдягнувши коротку шубу і ботфорти на високому каблуку,я помчала на вулицю,де чекало таксі. 
В клуб влетіла на початку двадцять першої години і помчала,наскільки це було можливо на високих каблуках,в зал ,де проходив концерт.Людей було так багато,що я ледве проштовхнулася до сцени .НКН якраз виступали і я оглянулася в пошуках Артура. 
Продюсер сидів за одним із столиків в компанії Воронова..Підходити до чоловіків перехотілося,але я так хотіла знати як розпочався концерт і чи все в порядку.Тому натягнула на обличчя посмішку і побрела до їх столику. 
Першим мене помітив Воронов і зацікавлено оглянув з голови до ніг.Артур же взагалі витріщався так наче вперше побачив.Може я переборщила з сьогоднішнім образом? 
-Діана,ви сьогодні неймовірно прекрасні.-Воронов  повільно піднявся з свого місця і елегантно поцілував мене в руку.Ого!Він і так вміє? 
-Д..дякую.-розгубилася від таких дій чоловіка. 
-Діана,я радий що ти тут.-щиро усміхнувся Артур .-Сідай разом з нами. 
Я кивнула і сіла за стіл до чоловіків.Воронов трохи напрягав тому я сіла на м’який диван поряд з Артуром.Але це не рятувало від пристального погляду Домініка,який розмістився якраз навпроти мене. 
-Що будете пити?-запитав Домінік. 
-Тільки сік.Я все ж таки на роботі.-відповіла  дивлячись йому в очі.-Артур Павлович,я трохи спізнилася.Тут все було нормально? 
-Так,все чудово.-кивнув продюсер.-Журналістів дуже багато і усі запрошені гості прийшли. 
Я усміхнулася почувши хороші новини і змогла трохи розслабитися.Публіка аплодисментами і вигуками вітала кожну пісню з альбому НКН.Це не могло не радувати. 
Коли до завершення концерту залишилася всього одна пісня ,Марк зупинив рукою інших музикантів щоб не починали грати і виступив на перед.Всередині усе напряглося.Артур теж нахмурився,отже не в курсі ,що задумав музикант.Хлопці з гурту здивовано переглянулися.Я навіть на ноги встала від нервового напруження.Що ж він задумав? 
-Доброго усім вечора!-прокричав в мікрофон Марк і усі у відповідь почали кричати і свистіти.-Я і хлопці дуже раді бачити вас усіх сьогодні тут.Ми через багато проблем пройшли щоб стояти на цій сцені.Я хочу поділитися з вами чудовою новиною.Я знайшлов свою Меріду! 
Я стояла з відкритим ротом і не могла повірити,що Марк дійсно це сказав.Гості аплодували і веселилися.Навіть Артур ,що теж уже був на ногах не міг повірити,що Марк зважився на такий крок. 
-Але нажаль я поступив з нею як повний мудак і тепер ця дівчина не хоче мене бачити.Друзі,ніколи не ображайте тих,кого кохаєте.А зараз я хочу звернутися до тебе,Меріда.Вибач мені за всі ті жахливі слова що я наговорив тобі.Я винний і розумію що не мав права сумніватися в тобі.Ти стільки для мене зробила,а я вчинив так жахливо.Я кохаю тебе Меріда!Кохаю так сильно,що не можу стримувати свої слова і емоції.Ти подарувала мені нове життя.Дала шанс почати усе спочатку,а я вчинив так як і завжди.Розтоптав своє щастя. 
Кохана моя дівчинко!Я знаю,що ти не зможеш так швидко усе забути.Просто знай ,я буду тебе чекати стільки ,скільки буде потрібно.Я люблю тебе ,Меріда! 
Приміщення наповнилося шаленими аплодисментами і Марк заспівав «Я знайду тебе,Меріда». 
А я так і стояла не в силі і слова вимовити.Він зізнався мені в кохані перед журналістами!Тепер усі знатимуть,що Мік  закоханий.Я швидко обернулася до Артура,щоб якось вирішити цю ситуацію,але на мій подив ,продюсер не виглядав злим.Навпаки,схоже Артур радів,що Марк вчинив саме так. 
-Чесно кажучи Марк мене здивував.-поряд встав Воронов .-Не чекав від нього такого вчинку.Наскільки я розумію,Меріда це ти? 
Я змогла лише кивнути і знову витріщилася на сцену ,де співав Марк.Він зізнався мені в кохані перед усіма цими людьми.Я чудово розуміла,що для нього це дуже багато значить.Марк не привик виставляти своє особисте життя на показ.Але сьогодні від знову зміг мене розчулити і я вкотре переконалася наскільки сильно його люблю. 
Та все одно сумніви нікуди не зникли.Говорити красиві слова і зізнаватися в коханні ,отак зі сцени дійсно круто і напевне кожна дівчина про таке мріє.Але ,що буде коли на нашій дорозі знову з’являться якісь проблеми?Чи буде Марк тоді ставити на перше місце наші почуття,чи знову повірить холодному розуму? 
 



Уляна Пас

Відредаговано: 09.07.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись