Я знайду тебе ,меріда!

Розмір шрифту: - +

Глава 43

Додому ми з Марком поверталися мовчазні і нахмурені.Кожен з нас не так собі уявляв закінчення сьогоднішнього вечора.Я розуміла,що Марк просто не знає як виправдати усе те,що я сьогодні побачила.А я і не чекала жодних виправдань,просто хотіла забути усе це як неприємний момент з минулого. 
-Вибач за цей вечір.-все ж таки видавив з себе музикант.-Насправді Марта дуже хороша... 
-Марк,не варто вибачатися.Я знаю що твоя сестра ні в чому не винна.А от твій тато мене реально вибісив.Вибач за прямолінійність.-сказала хмуро. 
Марк нічого не пояснюючи з’їхав на узбіччя і витріщився на мене.Напевно все таки варто було промовчати про Микитюка-старшого,а то погляд у Марка став холодний і колючий. 
-Коли це ти встигла з ним поговорити?-крикнув злісно.-Що він тобі сказав? 
-Марк заспокойся.-теж підвищила голос.-Коли я йшла в туалет то знайшла там Марту.Допомогла їй пройти в кімнату і ми трохи поговорили.А потім виявилося,що твій тато весь цей час стояв під дверима.Ну я і наказала йому щоб не мучив свою дочку. 
-Він тебе образив?-не міг заспокоїтись хлопець. 
-Твій тато збирав інформацію про моє минуле і це не сильно приємно як на мене.-сказала ображено.-Але радує хіба те,що я його фейс-контроль пройшла і тепер можу спокійно ставати твоєю дружиною.До речі,навіщо ти розповів йому що хочеш зі мною одружитись?  
-Він мій батько ,Ді.Яким би він не був холодним і пустим він завжди буде найріднішою мені людиною.-зітхнув Марк.-Не скажу що його слово сильно щось для мене значить,але я не можу не сказати батькові про свої плани на майбутнє. 
-Чому у вашій сім’ї постійно вигрібає Марта?-задала ще одне важливе питання. 
-Тому що ми з Максом вчасно втекли від виховання і контролю батька,саме коли створили НКН. Ти навіть не уявляєш,як тато бушував дізнавшись що обидва його сини, наслідники величезного бізнесу вибрали музику замість того щоб продовжити справу сім’ї.От тому він і переключився на Марту.Знає що нею можна помикати як захочеться.Я намагаюся підтримувати її,але інколи на це просто не вистарчає часу.Макс же повністю  розтворився в батьківстві і інколи мені здається,що йому вже не хочеться бути частиною НКН,тому  про  допомогу сестрі взагалі можна забути. 
Ну це я і сама помітила,тому Марк нічого нового не сказав.Далі ми їхали мовчки ,кожен думав про щось своє.У мене з голови ніяк не виходила сім’я Микитюк ,ніколи б не подумала ,що Марк саме там виріс.Він зовсім не був схожий на свого тата і це неабияк тішило. 
Машина зупинилася біля мого під’їзду і Марк повернувся до мене. 
-Я дуже сподіваюся,що у нас з тобою ще буде можливість піти на побачення.-натягнуто усміхнувся хлопець.-Та головне ,щоб нам ніхто не заважав і ми змогли побути лише удвох. 
-А я теж на це сподіваюся.-відповіла тихо. 
-Ді,ти справді повертаєшся на свою колишню роботу?-напрягся Марк. 
-Так,повертаюся.-відповіла швидко .-Думаю мені просто варто трохи перепочити від НКН і повернутися до звичайного життя.Ну що ж я піду,завтра рано вставати. 
Марк кивнув і я вибралася на вулицю.Та музикант не зрадив своїм принципам і мовчки провів мене до самої квартири.Уже вдома я змогла трохи розслабитись і переварити усі події сьогоднішнього вечора.Отже ,Олександр Вікторович прийняв мене у свою сім’ю.Згадавши мою з ним розмову невільно скривилася.Друзями ми з ним точно не станемо,головне тримати язик за зубами,якщо доля захоче перевірити мене на міцність і підкине мені ще одну зустріч з ним. 
Дивно якось розуміти,що не лише моя родина не ідеальна.Навіть у таких багатих і відомих людей як Микитюки є свої    вади і проблеми. 
Наступного ранку я прокинулася з єдиним бажанням-залишитися сьогодні вдома.Повертатися на свою роботу не було абсолютно ніякого бажання.А ще більше не хотілося відчитуватися перед Мариною за виконану роботу.Серце рвалося до Марка,в офіс де я провела майже місяць .Де моя життя абсолютно повністю змінилося. 
Але я змусила себе зібратися і прямувати на роботу.Не встигла я зайти в свій кабінет як на мене одразу ж накинулися Влада і Олеся.В обох очі горіли від  бажання почути мою розповідь про роботу з НКН. 
-Діана,ну як тобі робота з НКН?-першою не витерпіла Олеся.-Ми чули ,що навколо цього гурту було багато розмов.А Мік так взагалі останнім часом у всіх на вустах.Це ти так постаралася? 
-До речі,ти була постійно поряд з Міком.-влізла ще і Влада.-Ти повинна знати хто така ця Меріда! 
-Мік не відчитується переді мною за своє особисте життя.-серйозно глянула на Владу.-Тому нічим не можу тобі допомогти.А щодо роботи з хлопцями то було дуже круто,мені сподобалося. 
-Тоді чому Кірсанов не забрав тебе до себе на постійній основі?-ухмильнулася Влада ,сподіваючись задіти за живе. 
-Я зробила свою роботу і не збираюся більше працювати з НКН.-відповіла впевнено.-Тому можеш бути спокійна ,Влада. 
Дівчина зміряла мене злим поглядом і повернулася на своє місце.А от Олеся йти від мене не поспішала. 
-Ді,Марина хоче тебе бачити.-шепнула вона тихо.-До речі,зараз в її кабінеті сам Кірсанов.Можливо він забере тебе до себе в компанію? 
Щастя Олесі я не розділяла і взагалі не могла второпати ,що тут з самого ранку забув Артур.Йти до шефині я зовсім не поспішала,але Олеся зрозуміла мої вагання по своєму і набравши на своєму телефоні номер Марини ,заявила що я вже йду. 
Тепер вибору точно не було і важко зітхнувши я попрямувала в кабінет шефині.Постукавши зайшла в середину і одразу ж зіштовхнулася з зацікавленим поглядом Артура.Помітивши мою хмуру фізіономію Кірсанов усміхнувся і вказав на сусіднє крісло.Мені нічого не залишалося як сісти поряд з ним. 
-Діана,ми з Артуром Павловичем трохи поговорили і я хотіла б тебе похвалити за прекрасно виконану роботу.-сказала Марина не зводячи голодного погляду з продюсера.-Ти чудово впоралася з своєю роботою. 
-Дякую,я старалася.-відповіла стримано.-Артур Павлович,хотіла сказати що мені дуже сподобалося працювати з НКН.Це був величезний досвід для мене.Дякую,що довірили мені цю роботу. 
-Ти молодець,Діана.-усміхнувся Артур,а Марина одразу ж нахмурилася.Схоже їй не сподобалося як просто Кірсанов перейшов зі мною на «ти».Чудово,тільки ревнивої шефині мені для повного щастя не вистарчало. -Я дуже радий,що саме ти працювала з моїм гуртом.І я тут для того,щоб зробити тобі важливу пропозицію. 
-Яку ще пропозицію?-нахмурилася я.Нічого подібного я точно не чекала. 
-Через місяць НКН відправляються в тур містами нашої країни.Я  хотів би щоб ти приєдналася до моєї команди і займалася саме цим туром.-заявив Артур. 
Дивно,що я вперше почула про тур саме сьогодні.В голові одразу ж заворушився рій думок.Якщо відмовлюся ,то побачитися з Марком зможу не скоро.Ну а якщо погоджусь,то визнаю що пробачила і готова  почати усе спочатку.От тут я і розгубилася. 
-Ви справді хочете працювати з Діаною?-вигукнула Марина.Схоже вона теж шокована такою заявою. 
-Так,я буду дуже радий якщо вона погодиться.-кивнув стримано Артур.-Тай хлопці полюбили її і не хочуть відпускати. 
Ага,полюбили.Особливо один,красивий фронтмен з неймовірним голосом.Схоже Артур зрозумів,що я не в змозі і слова вимовити тому продовжив. 
-Я не змушую відповідати тобі просто зараз.-м’яко сказав мені продюсер.-Розумію,що для тебе це трохи несподівано,тому я чекатиму на твою відповідь до кінця цього місяця.Після Різдвяних свят хлопці вирушать у тур і я маю знати чи розраховувати на тебе. 
-Я подумаю.-ледве видавила з себе і встала.-Мені треба повертатися до роботи,тому з вашого дозволу я піду. 
Марина сухо кивнула ,а Артур не зводив зацікавленого погляду.Вміє продюсер вибити землю з-під ніг.І що мені тепер робити? 
До кінця дня усе просто валилося з рук.Ще й Марк подзвонив і заявив ,що нам треба поговорити.Тому ми домовилися,що хлопець ввечері заїде до мене додому.Взагалі то Марк пропонував забрати з роботи ,але я вирішила не ризикувати,щоб нас не побачив ніхто з моїх колег ,а  особливо Марина.Коли робочий день закінчився,я зі всіх ніг кинулася додому. 
Марк справді приїхав до мене і знову вручив букет квітів,але цього разу білих троянд.Я запросила музиканта на кухню випити чаю і він погодився. 
-Як там Марта?Ти бачив її сьогодні?-запитала зацікавлено, ставлячи на стіл кружки. 
-По телефону говорили.-відповів Марк.-Наче заспокоїлася  трохи.До речі,передавала тобі привіт. 
-Справді?-здивувалася я.-Тоді і їй передай.Напевне все налагодилося,якщо вона  в хорошому настрої. 
Марк кивнув і притих.Я бачила що щось його хвилює,та й сам сказав що є важлива розмова.  Але чомусь хлопець не поспішав розказувати правду. 
-Щось сталося?Ти напружений якийсь.-першою все ж таки не витримала я. 
-Ді,завтра ми з гуртом летимо закордон на рок-фестиваль.І повернемося лише на початку наступного тижня.-хмуро заявив Марк. 
-Круто.Я рада за вас.-щиро зраділа.-Але не розумію чому ти такий хмурий? 
-Незнаю,просто передчуття у мене погане.Не хочеться залишати тебе тут саму.-все ж таки зізнався Марк.-Не хочу бути так далеко від тебе. 
-Ти просто себе накручуєш.-взяла руку Марка в свою.Було дійсно приємно,що він хвилюється за мене.А ще стало сумно,що ми не будемо бачитися так багато часу.Хоча з іншого боку це можливо і на краще.Ця вимушена розлука дозволить нам обом зрозуміти ,що робити далі з цими стосунками. 
Ми ще довго сиділи на кухні і Марк розповідав,що альбом люди зацінили.Я щиро раділа за хлопців і особливо за фронтмена гурту.Сам же Марк час від  часу поринав в свої думки і мені доводилося його тормошити,щоб повернути в реальність. 
Коли ми уже стояли на порозі моєї квартири до мене прийшло розуміння,що ми з Марком не побачимось кілька днів.В пориві почуттів я сама обняла хлопця і поцілувала.Ну...це було таке маленьке заохочення,щоб швидше хотів повернутися додому. 
-Я буду скучати.-сказав Марк коли ми відірвалися один від одного. 
-Я теж.-відповіла щиро і хлопець мене обняв. 
Коли Марк пішов я ще довго бродила по квартирі із щасливою усмішкою на губах .Не треба було мені цього тижня на роздуми ,я і так знала,що  кохаю Марка.Але щоб трохи помучити хлопця,зізнаюся йому про це після його повернення. 
 



Уляна Пас

Відредаговано: 09.07.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись