Ямазакі

Розмір шрифту: - +

РОЗДІЛ 7. ІДЕАЛЬНИЙ ПРЕТЕНДЕНТ

 

РОЗДІЛ 7. ІДЕАЛЬНИЙ ПРЕТЕНДЕНТ

 

Прибувши додому, Акіра одразу попрямував до сусідського будинку і вигадав для Міюкі більш-менш правдоподібну історію про те, як вчив малого грати в баскетбол і забувся про час. Годинник показував сьому вечора, але якщо Міюкі й не повірила його словам, то нічого з цього приводу не зауважила, а лише сказала:

— Ти вже приглядай за ним, Акіра-кун. Він ще той бешкетник.

Юкі проводжав сусіда очима, повними захоплення, й обіцяв пізніше заглянути в гості та розповісти усе, що знає про Хіро з клану Ямазакі.

Збувшись малого, Акіра поквапився до Саюрі, подумки готуючи себе до зустрічі із нею. Старенька не забарилася з настановами: довго й нудно ділилася своїми переживаннями та все згадувала, як же важко їй сьогодні працювалося одній. Акіра за весь час навіть не посмів підняти голови, бо не знав, яке й слово вимовити на свій захист.

Годину потому Саюрі змилостивилась і нагодувала онука смачною вечерею. На знак подяки Акіра перемив увесь посуд та сів з бабунею дивитися любовну дораму. На щастя, досить скоро його порятував Юкі, що приніс цілий кошик яблук.

Вони розмістилися у внутрішньому дворі на ґанку й заходилися точити яблука.

— Розкажи мені за цього Хіро, — врешті попросив Акіра.

Юкі зблиснув очима.

— Я зустрічав його тричі. Він завжди був добрим до мене, запитував про школу, друзів. Попри його зовнішність, він дуже хороший, правда, Акіра-кун. Я спочатку злякався через тату, а потім перестав боятися зовсім. Цікаво, що там далі під футболкою, воно ж має бути великим, так? Я чув, якудзи роблять на все тіло…

— Юкі, по суті.

— А, так… Тож Хіро-сан заступається за слабких. Його бояться, бо він носить отакий-от великий ніж, але каже, що то для поганців, а хороші люди потребують лише усмішок.

Звісно, подумалося Акірі, лише усмішок нам усім завжди бракує. Забивають байками голови дітлахам — лицеміри. Та вже по одному поглядові можна здогадатися, що у цього Хіро руки по лікті у крові.

— Я спитався в нього ще при другій зустрічі, чим можу віддячити. Я ж прудкий і сміливий, можу збирати плітки або відстежити когось. Я тямущий і спостережливий — бабуня завжди так каже. Хіро-сан спершу відмовлявся, але сьогодні запропонував дещо: сказав, що йому потрібні вуха, хтось непримітний, щоб міг проникнути у вузькі проходи і слухати. Я відразу погодився, та потім прийшов ти і…

Отже, їм потрібен інформатор. Акіра гризнув яблуко, ігноруючи кислий погляд Юкі. Чому Хіро не відразу взяв його на цю роботу? Не було необхідності? А тепер така з’явилась?

— Він казав тобі причину, чому пропонував цю роботу?

— Ти про що?

— Ну, може, прохопився, кого саме треба підслухати, чи що сталося, що йому потрібен саме ти?

Малий задумався.

— Наче казав, що шукає шпигуна. Я не зовсім його зрозумів, якщо чесно. Вибач.

Бінго! У зграї вовків завівся зрадник! Це все пояснює: з його руки Рея на певний час залишилася без охорони, і, судячи з усього, його не зуміли викрити. Хіро потрібен хтось на стороні, кого ніхто не знає, але це має бути надійна людина. Він би просунув його у клан, чи приставив би тінню до певних людей, якщо є підозрювані. Юкі худий, малий ростом, але має багато сили в руках — в магазині такі тяжкості піднімає, що вже й годі дивуватися. І він метикуватий та слухняний. Ідеальний варіант.

Але Акіра не дозволить малому взятися за таку роботу, не тоді, коли він про неї дізнався. Нічого псувати дитині життя. Але ось інформацію він здобув цінну. Можна скористатися нею, щоб зблизитися із Реєю.

— Ти чув ім’я Ямазакі Рея?

Юкі стрепенувся і плеснув у долоні, лякаючи Акіру своєю надмірно радісною реакцією.

— Ти маєш на увазі Рей Ямазакі?

— Га?

Юкі захихотів і жбурнув огризок яблука за ворота.

— Її татко чекав хлопчика й навіть вибрав ім’я — Рей. Але лікарі щось наплутали, чи ж неправду сказали, то вже неясно, і народилася дівчинка. Рея Ямазакі звучить складно, тому зоставили Рей, але їй так не подобається, і вона всіх змусила називати її Рея.

— Божевільня, — пробурмотів Акіра. Чому б не дати їй нормальне жіноче ім’я? Міюкі чи Саюрі, наприклад. Подумаєш, дівчисько замість хлопця народилося. Що ж їй тепер все життя страждати через це?

— Вона до сих пір ображається на батька. Коли їй щось не подобається, то припоминає це, і все одразу робиться, як вона звеліла, — сміявся Юкі.

— А ти звідки знаєш? — Акіра скосив на нього очі.

— Хіро-сан ще той базікало, — радісно повідомив малий. — Він обожнює про неї говорити. То називає її пришелепуватою, то юною панною — я й не одразу втямив, що це про одну і ту ж персону. Сьогодні він так лихо про неї озивався, що, мабуть, скоїла дурницю, бо він злющим таким зробився, як чорт.



Aillin Ai

Відредаговано: 13.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись