Зі мною темрява

Розмір шрифту: - +

Двадцята глава

Додому ми доїхали.

- Ти як сильно втомилася? - запитав він обійняв він мене зі спини.

- Здавалося, що ще година і я протягну ноги. Об поточну діяльність розбиваються і надії і мрії. Але зміна виду діяльності, та ще й така принадна, поновлюють сили. Взагалі ти на мене дивно дієш, я коли тебе бачу, відчуваю себе щасливою, а коли про тебе думаю то почуваюсь радісно, чим я лякаю оточуючих… - промуркотіла я і стегнами потерлася об нього.

- У тебе совість є? - простогнав він над вухом.

- Совість пішла ридати на могилі здорового глузду. Бери, що є.

- І візьму. - прикусив він моє вухо, жарко в нього посопів і лизнув на прощання. - Тільки розпочнемо з вечері.

- На сході жінки не працюють вони займаються сім’єю. На заході жінки працюють, але не займаються домашніми справами. І тільки наші роблять все.

- Ображаєш. Їжу я замовив в ресторані.

- Ого! Та ти прямо несеш мене в країну мрій. А що так буває?

- Для тебе буває. - буркнув він і потяг на собою.

- Карамельний я була неправа. - покаялася я. І допомогла накрити стіл.

- Ти така мила. - досить саркастично навіть прозвучало. - Саме жінка є творчою енергією Всесвіту надихає і наповнює чоловіка. - повчально пробубнів Богдан.

- І все знову лягає на тендітні плечі жінки. - розсміялася я. - Все не дивись так на мене осудливо.

- Не буду.

- Зате зі мною не буде нудно. Буде смішно, незрозуміло і місцями страшно. Але не нудно.

- То я вже здогадався. - посміхнувся він.

Мій погляд зупинився на його губах. Хотілося повторити і поцілунки і пестощі і все інше.

- Я в ванну. - підхопилася я, зрозумівши, що ще так трохи подивлюсь на його губи і кривенькі зуби і в принципі стіл на кухні теж згодиться за ложе.

Роздяглася і стала під гарячу воду. Поки вода цівками вибивала втому, я експериментувала з думками. Наче і доросла людина, але новим коханцем вкрай стурбована. Уява забивши на всі пристойності зайшла ой, як далеко. Тож коли в душ зайшов Богдан я йому зраділа.

- Можна я приєднаюсь? - вкрадливо запив він.

- Чекаю. - хрипло видихнула я.

Довго він не став себе просити і приєднався до мене. Вп’явся в губи поцілунком, облапав кругом куди зміг дістати.

- Повернись. - скомандувала я, коли він перестав терзати мої губи. Нерозуміюче витріщився на мене, але слухняно повернувся. Я набрала на руки мила і погладжуючи рухами почала водити руками по його тілу. По тому, як скорочувалися його м’язи від дотиків зробила висновок, що і йому то подобається. Притулилася до нього, дотягнулася до його соска, трохи побавилася з ним і повільними рухами пройшлася по животу. Його дихання стало переривчастим, а я опустила руки ще нижче, накрила чоловіче єство почала погладжувати член вгору і вниз. Рука Богдана лягла на мою руку.

- Давай в ліжко. - зупинив він мене. І його погляд з паволокою дійсно обіцяв, що там буду ліпше.

Кивнула, загорнулася у рушник і вийшла перша, а то ж не факт, що дійдемо…Я стягнула покривало і встигла стягнути з себе рушника, коли до мене приєднався Богдан. Він цілував і між поцілунками шепотів, яка я гарна, солодка і як він мене хоче…

З його обіймів довелося видертися. Я осідлала його стегна, зловила його руки і відвела їх йому за голову, притримуючи їх. Розметений, розшалілий, з гарячим поглядом він нетерпеливо совався піді мною. Шикнула на нього і почала свій шлях з поцілунків від скроні, вилиці, прошепотіла йому на вухо, що він мене з глузду зводить, відчула, як по його тілу табун мурах поскакав. Опустилася з поцілунками на шию, з трудом тамуючи упиряче бажання прикусити, як слід. Легенько куснула і зализала. Знову шикнула, аби тримав руки над головою і він слухняно забрав руки, які вже почали вигладжувати мої боки. Танець язика, поцілунки укуси, горошинки соски виявилися дуже чуттєвими, від легких стонів він вже не утримувався, а його погляд з під вій на мене добавляв пікантності. Демонстративно облизала губи, його подих перехопило. Він здригнувся, коли я дісталася його живота. І вже геть ошалілими очима дивився, коли почалася гра пестощів з його найкращою частиною. Тут простір для фантазій великий, варто лише було зрозуміти, які ласки є найбажанішими. Довго солодких мук любові Богдан не витримав, дорвався до тіла. Підгріб під себе, а далі володарював і панував над жіночим тілом, яке з задоволенням корилося.

Проснулася я від запаху кави. Ще навіть не відкриваючи очей посміхнулася.

- Я готова наповнити своє серце, нерви і жили найбагатшим і найповнішим досвідом задоволення. - простогнала я.

- Відчуваю себе заклиначем змій, який грає, протяжну та тужливу мелодію на дудці, змія впадає стан сонливості, а він з нею проробляє всілякі фокуси. - хмикнув Богдан.

- Ти врахуй, що змії володіють смертоносною зброєю. - з щасливою посмішкою на лиці забрала у нього свою каву. А він сів поряд з інтересом розглядаючи мене.

- Привіт! Ти як? - заглядаючи в очі запитав він.

- Привіт! - відставила чашку в сторону і дозволила йому себе поцілувати. - Гарно. - посмакувала поцілунок зі смаком кави. А він посміхнувся.



Шаграй Наталья

Відредаговано: 10.03.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись