Забавки Nemesis

Розмір шрифту: - +

ЧАСТИНА 2 2001 Ескулап

ЧАСТИНА 2

2001

Ескулап

  • Ходімо, пані Стефо, в ординаторську, там я вам розкажу за Лесика.

Маленький кумедний лікар дуже швидко ходив. Ну практично бігав. Складалось враження, що Чеслав Сигізмундович постійно кудись поспішає, не встигає, спізнюється. Авжеж, такий поважний доктор, в нього ніколи немає часу на всілякі дурні розмови. Його послуги точно найкращі, він знає про хвороби все. Його послуги точно коштують дорого, але...

  • Ну що, пані Стефо, це не жарти, не якийсь там простий біполярний

розлад чи посттравматична стресова їрунда. Хм, хоча і таке я не виключаю. Хм…

Сердце в Стефи «зупинилось». Лікар говорив якісь незрозумілі слова. Лесик вже давно лежав на «Кульпаркові»*, йому кололи якісь ліки. Він став тихенький і спокійний. Навіть перестав повторювати “файна зупа”. Часами.

  • Пані Стефо, всі аналізи, хоч як це не дивно, в нормі. Ми йому навіть МРТ

мозку зробили. Нічого, все в нормі. Ну те, що тут гострі прояви марення, сумнівів немає. Він активно марить про якусь «файну зупу», але марення! Він активно марить про якусь «файну зупу», я повторююсь, вибачте, але його мозок за всіма показниками спить. Це не є класичними проявами галюцинації. Ні! Так! Ну що, досить бідного хлопця наповнювати агресивними седативними засобами. Досить! Сон, спокійний сон, вітамінки, все буде добре. Амбулаторно полікуємось. Ну що¸ забираємо Лесика додому?

Стефа вийшла з ординаторської. Їй було шкода і жаль. Ну що ж таке? Як допомогти синочку? Жаль. Стефа не втрималась і голосно сама до себе сказала:

– Доктор - псих!

Парочка «адекватних» пацієнтів, тих, що відпускають погуляти коридорами, голосно зареготали.

Чеслав Сигізмундович був лікар з династійної родини. Тато хотів, щоби син був стоматологом, мама – фармацевтом, дідо – хірургом, бабця – гінекологом. Кожний в тій царині, де сам був вже «кимось» і це «щось» добре годувало. Але Чеслав був впертий, не шукав простої дороги. Малий зріст змушував боротись і робити все так, як він вважав правильним. Що таке Розум і у які він грає Ігри? Чеслав був упевнений – він ті ігри розуму розгадає. Абиж-то.

Психіатрія - то взагалі така наука, яка може небагато, але щось та й може. Як казав один герой хорошого фільму – «…а голова, прєдмєт тьомний і ісслєдованію нє подлєжит».Та й скільки всесвітньо відомих шизофреніків? Ісаак Ньютон, Ван Гог, Микола Гоголь, Фрідріх Ніцше, та й мало ще хто.

Лесь часом розхитується і повторює раз за разом прості, дурні і незрозумілі слова – «файна зупа, файна зупа». Ніхто - ні мама, ні доктор з психлікарні не змогли дізнатись, що то за зупа і чому вона файна? Хто ж то може знати? Файна і все. Лесь не пояснює. Не може пояснити.

Ворони празнують. Галдять, каркають і скачуть по гілках, дзьобають грушки.

 

*Психіатрична лікарня у Львові по вул. Кульпарківська,95.

 

 

Маруня посадила колись одну. Давно. Ще за Польщі. Марунька, чи Марися, а може Морія, Міріам або Марія. Марунька. Міріам точно.

Голосно гепає тверда як камінь грушка. Падає біля ноги Леся, взутої в старий кросівок.

В старих кросівках, знову на лавочці Лесь. Він знову, чи як завше, ні з ким не розмовляє. Він просто сидить. А Грушка Маруня у сусідньому дворі. Та ні, то певно бабця знає, чому грушка - Марунька. Бабця так називала грушку. І сльоза на оці в бабці. Лесь може сказати лише два слова: «Файна зупа». Він окрім цих двох слів нічого не говорить. Він взагалі більше нічого і ніде не говорить. Тут йому спокійно.

Вигляд у Леся поганий, він худий, блідий, погано підстрижений. Вираз обличчя – несповна розуму. З кутка рота - слина, Лесь постійно робить рухи тілом вперед-назад і повторює «Файна зупа», «Файна зупа», «Файна зупа». Але сьогодні він мовчить. Може сонечко? Може Матіола так пахне? Спокійний.

 

Немезида так забавляється? За що? Або за кого ти, Лесе, платиш?



Juriy Kirnos

Відредаговано: 20.04.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись