Златослава

Font size: - +

Початок кінця

Ніч. Неподалік міста, компанія молодих людей, віком 16-22 років, на березі річки, спорожнили вже чергову пляшку алкоголю. Голосна музика, змушувала усіх рухатись під неї. Всім було надзвичайно весело, адже алкоголь робив своє. Компанія дружня, хоча на вечір всі розділились: одні купались у прохолодній річці, інші допивали випивку, заїдаючи вже холодним шашликом. Дехто усамітнився парами десь не подалік; винятки спали від перебору. 
Злата є дівчиною видною. Усі хлопці на неї пускають слюньки. Їй 16, але на вигляд даси 18. Її фігура була прекрасною: відмінна трієчка, вузенька талія, пружні м'язи, "міцний горішок", так прозвали її зад, та широкі бедра. Її ріст був середнім, довге чорне волосся, карі очі, пухлі губи. Та уваги вона добивалась лише Влада. Вже близько п'яти місяців вони добре спілкуються, прогулювались, але останнім часом бажання спілкуватись з боку Влада погасло. 
Його манери - це мрія кожної дівчини. Високий на зріст, 20 років, мажорчик, з крутою тачкою. Природа та спорт зал зробили своє. Темне русе волосся, сірі очі, білосніжна посмішка - усе це Влада.

Злата побачила, що Влад відійшов з кимось переговорити по телефоні. Дівчина не могла втратити шанс, щоб не піти за ним, і побути подалі від всіх. Вона тихо пішла за ним, і коли красень закінчив телефонну розмову, промовила:
-Ей, чого сумуєш?
Влад повернувся до неї обличчям
-Я? Та так, нічого. Віка дзвонила. А ти чого одна? Неприємності?

Варто зазначити, що Віка - це колишня дівчина Влада. Вона приємної зовнішності, але жахливим характером.  На стан висока, трішки схильна до повноти. Дівчата обговорюють, якщо їй попітніти в залі декілька місяців, до буде ідеальною. Її волосся було золотистим і довгим, очі карими. Але через її характер, ніхто в вороги її собі не хотім, та й у подругу теж. Батьки забезпечувати у її 17 років повністю. 

- З чого ти взяв що я сама, окрім мене тут ще 16 людей, - з ухмилкою відповіла Злата, - Віка що хотіла? 
- Як завжди: ревнощі, істерики. Я з нею не разом, а вона цього не розуміє. 
- Допомогти? Може, заспокоїти нерви, чи масаж, мм? 
- Злато, не жартуй так, - вже веселіше відповів Влад. 
Вони разом сіли на каміння, біля самої річки. Місяць відображувався на воді, що створювало неабиякий романтичний настрій. Зорі, мабуть, зглянулись, і Влад видав:
- Відвести тебе додому?
- Не зрозуміла? Тобі не подобається моя присутність тут? 
- Навпаки, дурненька. Поїхали.

Двоє підійшли до своїх друзів, щоб попрощатись, та й там був "мерс" Влада. 
- Ей гайс, ми поїхали, справитесь без нас, - з іронічною посмішкою сказав Влад, але більшість його навіть не почула, адже всі були зайняті чи не взмозі вже його чути.

Двоє сіли в машину, мотор завівся. Влад, по старій пам'яті, швидко знайшов дорогу до будинку Злати. Зайшовши в під'їзд, не поспішали викликати ліфт. Влад так щиро дивився Златі прямо в очі, що дівчина, не втрималась і обвила своїми руками його гарячу шию. Він не бажав чекати, і обняв красуню за вузеньку талію. Злата була чесною донькою звичайних батьків. Її сім'я не обмежувалась ні в чому, але і не розкидалась грошима. Її квартира була на 6 поверсі не шикарного будинку. На першому поверсі не було справної лампочки, тому напівтемрява була лише подарунком для цієї парочки. Простоявши в такій позі декілька хвилин, не важко було почути як їхнє дихання стало важчим. Влад відхилився від Злати, та руки не зрушили з місця. Він облизнув свої пухлі губи, та повільно, ніби вперше, поцілував Злату. Для неї він був таким бажаним, що вона довго не роздумуючи, віддалась поцілунку на повну. Ця ніжність відбилась на її колінках, які мимоволі тряслись. Влад відчув це і притиснув до себе її крихітне тільце. Через деякий час, коли повітря остаточно закінчилось, дівчина поставила свою голову йому на плече, ледь досягаючи до нього, а він вдихав запах її волосся. Ніхто з своїх обіймів іншого не відпускав. Коли Злата провела своїми руками хлопцю по спині, Він ще сильшіне притиснув її до себе. Згодом вони поцілувались ще раз, ще ніжніше ніж вперше. Від Влада йшов запах алкоголю, змішаний з парфумами. Та він мислив свіжо, знав що робив. Простоявши десь половину години, вони побажали один одному спокійної ночі. Викликали ліфт і Злата пішла, а Влад дійшовши на вулицю, завів мотор своєї машини та поїхав до себе.

На наступний ранок, Злата почувається себе просто прекрасно. Вважає, що перемогла весь світ, адже одна дія, просто підійшовши до Влада, коли він розмовляв зі своєю колишньою Вікою, і він вже проводить її додому, та не просто так, а з поцілунками.

 Зараз літо, навчання немає, отож дівчина вирішила знайти якись підзаробіток. Працює у одному з магазинів міста хімії та косметики. Допомагає покупцям знайти певну річ, чи розповідає про товар. Робота не важка, але відповідальна. 
Злата поспіхом пішла в душ, поснідала, зібралась та вийшла з дому на роботу. По дорозі зателефонувала Анжелі, своїй дворідній сестрі та водночас кращій подрузі. Розмова йшла про вчорашню ніч, адже Анжела з своїм бойфрендом Артемом на річці мало на кого звертали свою увагу. 
- ...
- Злато, ну ти даєш. Таке утнула. Це ж треба
- Ой та що тут такого. Сталось те, що вже давно повинно було статись. От побачиш, тепер він мій і ми будемо парою.
- Дівчинко моя, я звісно дуже рада за тебе, але будь обережною, не просто так Віка надзвонює йому. Та й вже повівся він з тобою не дуже, якщо ви були перестали спілкуватись.
- Перестали і що, тепер відновим спілкування. А Віка в прольоті буде. Я його вже 5 місяців люблю, і не пропущу цієї можливості.
- Роби як знаєш, я за тебе завжди. 
- Дякую. Ну все, Анжел, я прийшла. Напишеш мені в обід.
- Бувай.

На роботі зміна вже добігала кінцю,  та думка про те, що Влад досі не написав чи подзвонив, не покидала Злату. 
"Хмм почекаю. Як не сьогодні так завтра. Мабуть його голова болить після вчорашнього алкоголю. Нехай відпочине, обдумає все."



Neonila Levich

Edited: 11.12.2018

Add to Library


Complain