Зів'яле листя

Розмір шрифту: - +

3 глава

Звук будильника прорізав простір моєї скромної кімнати. Померти можна від цього, а я ще на сигнал додумалась поставити пісню Queen - I want it all, от тепер і мучаюсь, а колись мені навіть подобалось.  Здавалось, що це буде мотивувати робити більше. Ага..

Все не буду так пізно лягати перед відповідальними моментами. Кошмар, день ще не почався, а я вже надавала собі купу пустих обіцянок. LOL

Гаразд, треба підійматись поки зовсім не запізнилась. Хотілося б, щоб цей день був своєрідним початком нового життя без нав`язливих думок та постійної апатії. Головне не стояти стовпом і не тупити, коли побачу своїх одногрупників. Іншого шансу справити гарне враження у мене не буде, а я хочу вже нарешті знайти гарних друзів та проявити свою творчу натуру.

Швидко заварюю собі м`ятний чай і, спотикаючись, біжу до ванної кімнати, щоб хоч трохи привести себе в нормальний вигляд. У дзеркалі на мене дивляться трохи припухші, але широко розплющені карі очі. Ну впринципі не критично. Я ніколи не відрізнялась яскравою зовнішністю, але це навіть добре. Мені якось не зручно, коли оцінюючі погляди людей проходяться з ніг до голови. Я тоді відразу відчуваю свої недоліки з ще більшою силою. 

Такс..а що там носять в універі? В Америці в моїй школі не було дрескоду, тому вирішую натягнути чорні джинси з дирками на колінах і білу сорочку. Ну тільки для того,щоб додати трохи урочистості. Коли черга надходить до взуття, то тут все просто. Я не ношу підбори в силу того, що маю вроджений дефект суглобів, тому обираю білі кеди.

Беру рюкзак і хутко вибігаю з квартири, сідаю на веліка і мчусь назустріч невідомому.

 



Роза Аксельрод

Відредаговано: 20.04.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись