Зів'яле листя

Розмір шрифту: - +

5 глава

Повільно тягнулися студентські дні. Навчання давалося мені тяжко. Особливо історія. Знаєте, доля злодійка з дуже специфічним почуттям гумору. Я терпіти не могла історію навіть не знаю чому, але оскільки мала в школі гарні оцінки, то мене відправляли на різноманітні олімпіади. А для людини, яка ненавиділа предмет це дійсно була мука. Якимсь не зрозумілим для мене чином я навіть примудрилась потрапити на Всеукраїнський етап олімпіади у 9 класі. Звичайно, диплому не привезла, але нерви собі підпортила добре. І ось зараз викладачі кажуть, що я маю шукати репетитора. А все через те, що мало тупо зубрити факти, треба ще розуміти причини і наслідки, передумови, що призводять до різних історичних процесів. Коротче кажучи, усю ту муть, в якій я плавала.

Мій викладач з історії держави і права від великої любові до мене погодився знайти репетитора серед успішних старшокурсників. Тому сьогодні після обіду я чекала в опустілій аудиторії свого ката.

І яке було моє здивування, коли я помітила фігуру Марка. Це не може бути він. 

- Значить Сокіл тобі треба моя допомога? - спокійно, навіть трохи втомлено поцікавився хлопець.

- Володимир Петрович казав...- була почала я, але мене безцеремонно перебили.

- Досить бубніти собі під ніс, хочеш сказати - підніми голову і дивись в очі.

Я зазирнула в його стальні очі і мало не задихнулася від енергетики, яка з них надходила. Візьми себе в руки тряпка.

- Мені потрібен репетитор,- чітко проговорила я.

- Ха, колись я тобі казав триматись від мене подалі, а тепер ти просиш.

Я вже зібралася опустити голову, розвернутись і втекти. Але Марк упевнено схопив мене за підборіддя, не даючи шансу знову заховатися.

- Мишка, якщо я все-таки прийшов, то маю певний інтерес до цієї справи.

Я сіпнулась, але мене вже ніхто не тримав.

- Продовжуй,- глухо відізвався мій голос.

- Пропоную угоду - я виручу тебе з навчанням, а ти натомість станеш членом моєї волейбольної команди на одну гру. Мій гравець отримав травму, тому на час його реабілітації треба заміна.

- Але я ж зовсім не спортивна дівчина та й хіба це не чоловіча команда?

- Змішана. Твоє рішення?

У мене не було вибору, якщо я не підтягну історію, то не здам залік, а як наслідок мене не допустять до екзамену. А цей універ був єдиним стримуючим фактором для батька, щоб не забрати мене в Швецію.

- Давай спробуєм.

- Я напишу тобі час.

Після цих слів Марк швидко покинув кімнату. Цікаво, як він це зробить, у хлопця не було мого номеру.

 



Роза Аксельрод

Відредаговано: 20.04.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись