Зів'яле листя

Розмір шрифту: - +

11.2

- Що взагалі з тобою відбувається, ти можеш пояснити? - кричала, немов навіжена Тата.

- Я реально думала телефонувати в поліцію. Як можно було не помітити 15 пропущених і жодного разу не передзвонити. Приходжу до тебе додому, а сусіди кажуть, що ти вже як два дні ночувати не являєшся. Це взагалі нормально так себе поводити? 

- Не кричи, ти привертає занадто багато уваги.

- Нє, ну зовсім беззсоромна дівка. Я про неї хвилююсь, а вона думає, що люди скажуть. І довіряй отак тобі після цього.

- Ну, Тато, досить вже голосити. Я можу пояснити.

- Б`юсь об заклад зараз жодної поважної причини не назовеш.

- Ну тоді загинай пальці. По-перше, у твоєму славнозвісному клубі мене накачали наркотою так, що на ранок я прокинулась у невідомому приміщенні.

Наталя зблідла і вже хотіла щось сказати, але я її зупинила.

- Не знаю на щастя чи ні, але то була квартира Марка. Ми посварились, і він пішов, а коли повернувся у друзки п`янющий, то намагався залагодити свою вину. На наступний день, хлопець запропонував мені свою дружбу.

- Не будь наївною, не буває дружби між чоловіком і жінкою.

- Тим не менше на щось серйозніше я не готова.

- Ти ніколи себе не підготуєш, досить вже страждати за тим мерзотником Андрієм.

- Він не мерзотник, але я про нього і так давно не згадую. Ми відволіклись від теми. Потім зателефонував батько і повідом радісну новину - мене чекає незабутня подорож до Щвеції 27 грудня.

- Чекай, але у цей день у нас іспит..

- У цьому і біда, я маю бути і там і там.

- Мда, теж мені місцева Попелюшка. Нічого з екзаменами щось вигадаємо, краще вирішити як поводитися з Розумієнком.

- Нічого я тобі не можу конкретно сказати. Він просто бентежить мене.

- А я пояснень у даному аспекті і не потребую. У тебе ж на лобі червоними літерами все написано. Просто будь обережнішою.

Хтось мені уже давав раніше таку пораду..

- І чому тільки я стала на його шляху.

- Мабуть, доля або Боже провидіння,- задумливо протягнула дівчина.

Пролунав дзвінок на пару і ми поспішили зайняти свої місця, а я все ще продовжувала думати, чому моє життя стало таким бурхливим.



Роза Аксельрод

Відредаговано: 20.04.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись