Зів'яле листя

Розмір шрифту: - +

12.2

Арна щось відчайдушно намагалася розповісти про своє життя, але гучна музика постійно ставала тому на заваді. Я найгірша подруга у світі, мені було абсолютно байдуже на дівчину. Єдине чого хотілося - це просто відключити мозок, який болюче пульсував від шуму. 

Потихеньку потягуючи лаймовий сік,( так-так незрозумілі алкогольні напої залишалися для мене табу після гіркого досвіду) я спостерігала за натовпом не зовсім тверезих людей. Арна продовжувала щось бубніти під боком, а я лише інколи їй підмугикувала. 

Увагу привернула знайома фігура. Густав. Несподівано.

Коли Арна зрозуміла до кого звернений мій інтерес, то просто похитала головою. Дівчина нахилилася ближче:

- Цей не варіант.

Знала б вона про наші заручини.

- Чому ні?

- Він зайнятий. Та й ти його нізащо не зацікавиш.

Не те щоб я дуже то і прагнула, але все одна було неприємно, що мене так низько оцінили. Окрім того, ставало зрозумілим, що хотіли ошукати не тільки маленьку наївну Софу, а й татка.

Що ж за фрукт цей швед?

Арна вирішила піти взяти щось собі випити. А я набралася сміливості трохи прослідкувати за своїм не досить вірним нареченим. Абсурд.

Хлопець зосереджено шукав когось серед молоді, а коли все-таки знайшов, то насупився ще сильніше.

Мимоволі стаю свідком неприємного розбирання Густава з якимсь, думаю, його другом.

Було погано чутно і я пожалкувала що нічогісінько не знала по-шведські. Але врешті-решт, до бійки не дійшло та й взагалі хлопці розійшлись доволі мирно. 

Залишок вечора пройшов для мене доволі тухло. Зізнаю чесно я навіть якось спати захотіла.

Мда..настрій не піднявся, плану по визволенню нещасливої мене теж не родилося. Арна збиралася продовжити вечір з якимсь знайомим, тому я теж зазбиралась повертатися додому. А чого мені тут стовбичити самій?

Перед тим як викликати таксі вирішила все-таки заскочити в дамську кімнату.

Я вже збиралась повернути в коридор до вбиральні, коли випадково наштовхнулася на гарячу парочку хлопців. Я звичайно все розумію, кров кипить, але мене чуть не вивернуло, коли я в одному з них упізнала Густава. Гарного ж чоловіка мені побажав батечко. Поки мене не помітили, я прожогом покинула цей зловісний клуб. 

Цікава виходить історія. І яку саме уготували роль мені?

 



Роза Аксельрод

Відредаговано: 20.04.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись