Аннотация к книге "Незнайомка у сквері"
Зелені очі дивляться на нього зі світлини – такі сліпучо-зелені, якою буває трава у травні і які бувають здебільшого у відьом або мавок, що заблукали в хащах бетонних нетрів. Він надіслав цій кралі вже більше півсотні повідомлень, а вона щоразу відписує так лаконічно й сухо, ніби його взагалі не існує або ж їй ліньки писати щось справді путнє, бо такими кавалерами можна хату підпирати чи греблю гатити, - адже як іще можна сприймати її мовчання?
4 комментария
Авторизуйтесь, чтобы оставлять комментарий
ВойтиДякую!!!
Ніби на собі відчула тепле дихання вітерцю з присмаком кави, в передчутті грози. В четвер...
Дарма що вже початок суботи.))
Шифр какой-то...
Спасибі за прекрасну історію. Ніжно і емоційно. Нагадує літній дощ у старому місті....
Очень атмосферно! Я давно не была во Львове... Но возникло ощущение, что смотрю на город с Высокого Замка и чувствую запах кофе... Спасибо!
Удаление комментария
Вы действительно хотите удалить сообщение ?
Удалить ОтменаКомментарий будет удален безвозвратно.
Блокировка комментирования
Вы дейтсвительно хотите запретить возможность комментировать ?
Запретить Отмена