Кристалічні печери мага тіней

Контрольна з математики

Прохолодній вітерець віяв теплого травневого дня, що поліпшувало всім настрій. Школярі, в хорошому гуморі прогулювалися просторими вулицями Києву , й не терпляче чекали літа. Чарлі був одним з них. Він також з задоволенням чекав літа, та не гуляв зі своїми однокласниками, він міг лиш спостерігати за ними з вікна будинку Уильямів. Лаванда Уильям те й робила, що тиснула на Чарлі домашньою роботою. "Чарлі, помий підлогу! Чарлі, помий вікна! Чарлі, ти ж в нас розумний хлопчик, зроби домашнє завдання наперед! " І все таке. Та найбільш вимоглива вона була з уроками. Мінімальна оцінка, щоб не отримати покарання була 10. Навіть з фізкультури. У Чарлі були такі собі оцінки з цього предмету, бо не вважав це нормальним уроком, й не старався.
- Чарлі! Ти пам'ятаєш про завтрішню контрольну з математики!? Крикнула міссіс Уильям Чарлі.
- Не забув. З сумом сказав Чарлі, дивлячись на п'ятикласників що гралися на вулиці.
- То будь чемним хлопчиком, іди й вчи математику. Це дуже важлива семестрова контрольна! В'їдливо солодким голосом сказала міссіс Уильям.
Чарлі мовчки відкрив підручника з математики п'ятого классу й почав зубрити правила, бо не хотів весь наступний день ходити й прибирати весь будинок. Після двох чи трьох годин сидіння над математикою, Чарлі вже мабуть знав не тільки правила 5 классу, а міг би зразу до 7 перейти. Він був дуже сонний, на мить заплющив очі й чомусь заснув.
-Чар... З грюкотом зайшла міссіс Уильям й не вспіла до говорити, як побачила сонного Чарлі над математикою.
- Уроки важливіше ніж сон! Це така... Така важлива контрольна, й якщо завтра ти принесеш хоча б 9, то будеш відтерати до блиску наш дім цілий тиждень! Кричала міссіс Уильям, та Чарлі вже не чув. Він вже йшов зарослим, густим лісом, таким, що світло туди не пробиралось. По бокам цієї стежки росли різні гриби, здебільшого мухомори. Чарлі довго йшов темним, холодним лісом й в кінці його чекала світла галявина. Після темного лісу, світло на галявині було раптове, й Чарлі замружив очі, і як розплющив, побачив на галявині горбочок, в якому були круглі, старі дерев'яні двері. По боках такої "хатинки" Красувалися білі квіти, що ніби обплели горбок сяючим пилом. Чарлі вже хотів зайти до тієї хатинки, але почув бабах двері. Він різко прокинувся, й побачив лиш двері, які гучно хлопнули, із-за міссіс Уильям. Схоже вона щось бурмотіла Чарлі, а коли зрозумала, що він не чув, гучно пішла собі.
Надворі вже було темно. П'ятикласників на дворі вже не було, як і їхнього галасу. Вуличні фанарі світились жовтим, млявим світлом, ніби старались розганяти темряву, що тисла з всіх боків. Незрозуміло кліпаючи своїми сірими очами, Чарлі встав з стільця, відкрив щоденник, щоб перевірити уроки, які зробив й що скласти в портфель. Математика була третім уроком, тож Чарлі зібрав всі підручники, що потрібні були на завтра, ще раз перечитав правило з математики, й все склав в портфель. Він не відчував сонності, навпаки, Чарлі думав що проспав годин з 6. Він не знав що й робити, во вже на годиннику була 23:00, а спати він ніяк не хотів. Чарлі ліниво підійшов до ліжка й почав щось шукати під ліжком. Нащюпавши альбом й олівець, Чарлі опустив свого саморобного фонарика, звичайний ліхтар що звисав з люстри на звичайній мотузці, увімкнув його й відкрив альбом. Він переодягнувшись в піжаму, Щоб якщо міссіс Уильям зайде, то Чарлі вдасть що спить, й почав гортати сторінки. Це був альбом формату А5 в якому було зі сторінок 500, і всі вони були пронумеровані. На деяких сторінках виднілися картинки, на одній - трьохголова черепаха, на панцері якої був дорогоцінний камінець, а в руках у черепахи була якась куля.А іншій - ніби людина, в якої замість рота був клюв, а зі спини стирчали ще пара лап, як у дракона, для яких, спеціально були зроблені дірки в сорочці. Чарлі розгорнув альбом на 143 сторінці, й почав креслити галявину, що бачив увісні. За пів години вже було цілком ясно що було зображено, а коли Чарлі домалював, то воно виглядало неначе у вісні, тільки простим олівцем. В Чарлі чув чудовий хист до малювання. На прикінці, він підписав в кутку сьогоднішню дату, й перегорнув на першу сторінку, де була дата, 01.01.Різдво. Цей блокнот Чарлі знайшов три роки тому, коли йому було 9, в догорілому каміні, він був здивований, бо Уильями ніколи не дарували йому подарунки, ні на різдво ні на день народження, що був першого червня. Він подивився на сторінку з датою, обережно поклав назад під ліжко, а ліхтарик вимкнув. Як тільки Чарлі торкнувся головою подушки, як відчинилися двері, й у кімнату увійшла міссіс Уильям. Побачивши Чарлі, що ніби спав, примружила очі, ніби якщо вона це зробить то дізнається всю правду світу, й вийшла з кімнати.
Чарлі не спалось, тож він підійшов до вікна, й сів в крісло біля нього. Що ж зробити ще? Пролунала думка в його голові. Чарлі любив робити якість вигадки й придумувати казки. Він зробив столик з дерева, яке знайшов біля дому як сміття, й вийшло не погано. Він поличку, на якій стояв зроблений кораблик з паперу, на якому був такий же паперовий великий восьминіг що обплів корабель. Та багато чого іншого. Скрутившись калачиком в кріслі, використовуючи бильце як подушку Чарлі заснув.
*
- А я не зрозуміла? Як ти, як я заходила до тебе в кімнату вночі, був на ліжку, а тепер на дивані?! Пролунав голос над Чарлі міссіс Уильям. Він розплющив очі й побачив лавандове лице кістляве що втупилось своїми очима прямо на Чарлі.
- Вже встаю. Сказав Чарлі не розуміючи що він каже. Міссіс Уильям мовчки вийшла з кімнати, кинувши на ліжко виглажену сорочку. Чарлі всі речі перепадали через містера Уильям, його речі, що він вже не хотів носити віддавав Чарлі, тому весь його одяг був в тричі більший за нього самого. Чарлі став, переодягнувшись вийшов з портфелем на сніданок, де зазвичай сиділи міссіс та містер Уильям, та сьогодні була лиш міссіс Уильям.
- Гей малий, сьогодні Томик поїхав на роботу раніше, тому ти йдеш пішки, і доречі, до нас сьогодні прийде шеф Томусика, якщо йому все сподобається, то він підвищить Томчику зарплату, тому погуляй деінде, й не смій приходити додому до п'ятої години! Фальшиво солодким голосом сказала лаванда.
- А ще, сьогодні без сніданку, в мене немає настрою. Бідкалася вона. Якщо Чарлі муситиме кудись піти після школи, йому треба буде взяти щось з собой щоб не за нудьгувати. Чарлі схвально кивнув й подався на гору, до своєї кімнати. Він забрав блокнот, подивився останній раз в дзеркало. Його яскраво руде розкуйовджене волосся підходило до коричнево-тілесних Томових штанів, може його речі були не такі й погані, якби були трошки меншими. Закинув рюкзак на одне плече й поплентався в школу. Там, в Чарлі друзів не було та була Кетрін. Його ворог. Її бридкі подружки Ріта й емма завжди піддакують як та чеплялася до Чарлі. Кетрін ставила йому підніжки, як той йшов до дошки, висміювала перед классом, підставляла його. Підходячи до школи, Чарлі мав погане відчуття. Зайшовши на рецепшин він не замітив Кетрін з подружками що підпирали стіну біля входу.
- Гей, Чарлюсику! Пролуван голос Кетрін на весь рецепшин - Ти що? Обідився? Чарлі хоче до мімці? То чого він мене тіпа не помічає? Пролунав ще голосніше голос Кетрін, на що її подруги огидно зашипіли. Чарлі обернувся й хотів якомога швидше піти до классу, там хоч вчителі є, а тут, тільки не зараз.
- Ти ба? Почув? По перше Чарлюсику, будь обережний на сходах, а по друге, сьогодні тіпа важна контрольна, тож ти даси списати, або на перерві, тобі буде не солодко.
- Не дам я тобі нічого.
- Ми це побачимо. З солодко-фальшивою усмішкою вона попрямувала в інший бік від классу. Чарлі й не зважаючи на неї пішов до сходів на другий поверх, де був класс. та ставши на майже останню сходинку невідомо звідки вибігли Ріта й Емма й як можна сильніше пихнули Чарлі зі сходів. Він боляче гепнувся спочатку головою об сходинку, а потім скотився до підлоги де перед ним стала Кетрін. Мерехтливі зірочки були в очах а в голові був нестерпний біль.
- Я ж тіпа попереджала про сходинки, песику. Промовила Кетрін стоявши над Чарлі що лежав на підлозі. Він погано її бачив, в очах помутнішало. Проте він спромігся впертися на лікті. Перед ним стояла гидка Чарлі Кетрін з переможним поглядом, а за нею її дві псіпаки, що тримали його портфель.
- Ну що ж, подивимось що в тебе в рюкзаку, Оранжева полова тряпка. З усмішкою сказала Кетрін й простягла руку, щоб її любі слуги віддали їй його рюкзака. Емма переможно простягла його Кетрін й вона почала ритися в ньому.
- А що це за блокнотик? Наш чарлюсик любить малювати? Подивимось... Вона відкрила першу попалу сторінку, де був малюнок Чарлі на якому були крилаті русалки з тризубами, а в кутку сторінки була розповідь про цих істот.
- То він любить фантастику. Не думаю що такі потвори існують в реальному житті.
-Віддай!
- Чому це?
-ВІДДАЙ Я КАЖУ! Чарлі звівся на ноги й почав відбирати блокнот
- що тут робиться? Пролунав голос в кінці коридору. Це була одноклассниця Міранда.
- якщо не хочеш потрапити в халепу, то йди до классу. Вона мовчки пройшла повз них, й пішла по сходах до классу. Чарлі відчув кров, що текла з його носу, вирвавши блокнот з під рук Кетрін й забравши свого рюкзака побіг як найдалі. Найблище до Чарлі був хлопчачій туалет. Він забіг туди в надії припинити юшку з носу. Рукав сорочки, що закривала носа був весь в крові. Чарлі старався вмитися й припинити кров, та вона не припинялася. Він знайшов кусок вати в рюкзаку й заткнув юшку. Посидівши ще хвилин з п'ять, Чарлі пішов шо классу, бо вже лунав дзвінок. Першим уроком була географія, яка була в іншому кутку школи, тож Чарлі одразу пішов в класс географії. Біля классу скупчилися його одноклассники що чекали вчительку. Чарлі став як найдалі від них, а коли прийшла вчителька пішов зі всіма до классу. Учні порозсідалися по партам, а вчителька почала роздавати листочки з завданням .
- Самостійна робота, повторення матеріалу. Сказала вчителька, дававши листочки учням. Чарлі перепав останній листочок й він почав розглядати завдання. "Підпишіть країни задані в завданні на карті", " Перелічіть, які шари належать до географічної оболонки землі " Й таке інше. Хоч Чарлі не готувався, проте зміг написати всі завдання, після чого перший пішов здати роботу. Кетрін хотіла підставити підніжку, проте Чарлі вже знав цю тактику й просто переступив ногу Кетрін.
- А що це в тебе в носі? Запитала вчителька коли він підійшов до классного столу.
- Та нічого. Буркнув Чарлі й пішов назад до своєї парти. Йдучи він помітив зловісне, задоволенне лице Кетрін. Їй явно подобалося завдавати Чарлі болю.
- тобі не треба до шкільної лікарні? Запитала вчителька.
- Ні. Сказав Чарлі сідаючи за парту. Учні почали теж підходити й здавати листочки.
Урок пройшов так швидко й не зрозуміло, як почалася перерва. Чарлі Почекав поки всі вийдуть з классу й останнім пішов в коридор. Він не хотів десь стикатися з Кетрін тому пішов в обхід, до свого класу. За спиною почувся крик, що гукав Чарлі, він подумав що це Кетрін з подружками тому пришвидшив ходу, та через пару секунд його наздогнала Міранда.
- ти не сильно вдарисвя? Запитала вона захеканим голосом ніби тільки-но пробігла кілометр.
- Ні. Збрехав Чарлі. Йому досі боліла голова, проте крові з носу вже не було.
- Чому ти не дав відсіч тій клятий..
- Що я міг зробити? Відчепися!
- А на мене ти чому кричиш?
- Бо хочу щоб ти відчипилася. Міранда ображено пирхнула й попрямувала поперед Чарлі. Дійшовши до сходів, Чарлі обережно озирнувся чи немає там ніяких дівчисьок, й обпершись об перила піднявся на другий поверх. Другии уроком була історія. Чарлі без пригод прийшов до классу. Вчителька розповідала якусю нудну лекцію, поки Чарлі малював щось в кутку зошита. На перерві до Чарлі підійшла Кетрін.
- Даю останній шанс, Чарлюсику, або даєш списати, або у тебе будуть проблеми. Сказала вона й гидко захихотіла.
- не дам я тобі нічого. Огризнувся Чарлі. Посіпаки Кетрін захопили рюкзака Чарлі й дістали блокнот.
- ну... Я казала. ГЕЙ УСІ! ДАВАЙТЕ ПОДИВИМОСЯ ДА ЖАЛЮГІДНІ МАЛЮНОЧКИ ТРЯПКИ! Закричала Кетрін й усі учні оточили їх.
-ВІДДАЙ! ЦЕ.. НЕ... ТВОЄ..! У відповідь закричав Чарлі й намагався відібрати блокнот.
- ЧАРЛІ! Ти що? Дівчат бити не можна. Захихотіла Кетрін.
- Я й не б'ю!
- Ай! Зойкнула вона, видавши ніби Чарлі вдарив її.
- Я нічого не робив! Сказав Чарлі й забрав блокнот. Не потрібно було його брати до школи.
- Що тут діється!? Швидко за парти! Пролунав голос вчительки, й всі почали розсідатися.
- Він мене б'є! Вдала що плаче Кетрін.
- хто, моя Люба?
-Чарлі!
- правда? Чарлі заперечно похитав головою, й чиясь рука піднялася в гору.
- що Мірандо?
-Чарлі нічого не робив! Сказала Міранда.
- розберетися на перерві. сказала вчителька, й почала роздавати контрольні, й вже за п'ять хвилин всі схилилися й щось писали. Чарлі добре знав матеріал й швидше всіх написав контрольну. Кетрін криво зиркнула на нього коти той здавав контрольну але нічого не зробила, тож Чарлі, до кінця уроку просто сидів й дивився у вікно. На вулиці літали птахи, їздили машини, хороша погода надала хорошого настрою не зважаючи та не, що з ним буде на перерві. Тож Чарлі просто сидів й чекав кінця уроків. Дзінок пролунав так несподівано що Чарлі здригнувся, вчителька наказала здати листочки, й з ними вийшла з классу. Чарлі просто втуписвя в парту, щоб не привертати уваги, та це його не спасло. Кетрін знову почала обзивати його але Чарлі не чув, тож Кетрін це збісило й вона пішла назад. Уроки закінчились, Чарлі забрав всі підручники й подався з классу. Куди йому йти? Уильями заборонили повертатися додому до п'яти вечора. - Ти що? Обідився? Чарлі хоче до мімці? То чого він мене тіпа не помічає? Пролунав ще голосніше голос Кетрін, на що її подруги огидно зашипіли. Чарлі обернувся й хотів якомога швидше піти до классу, там хоч вчителі є, а тут, тільки не зараз.
- Ти ба? Почув? По перше Чарлюсику, будь обережний на сходах, а по друге, сьогодні тіпа важна контрольна, тож ти даси списати, або на перерві, тобі буде не солодко.
- Не дам я тобі нічого.
- Ми це побачимо. З солодко-фальшивою усмішкою вона попрямувала в інший бік від классу. Чарлі й не зважаючи на неї пішов до сходів на другий поверх, де був класс. та ставши на майже останню сходинку невідомо звідки вибігли Ріта й Емма й як можна сильніше пихнули Чарлі зі сходів. Він боляче гепнувся спочатку головою об сходинку, а потім скотився до підлоги де перед ним стала Кетрін. Мерехтливі зірочки були в очах а в голові був нестерпний біль.
- Я ж тіпа попереджала про сходинки, песику. Промовила Кетрін стоявши над Чарлі що лежав на підлозі. Він погано її бачив, в очах помутнішало. Проте він спромігся впертися на лікті. Перед ним стояла гидка Чарлі Кетрін з переможним поглядом, а за нею її дві псіпаки, що тримали його портфель.
- Ну що ж, подивимось що в тебе в рюкзаку, Оранжева полова тряпка. З усмішкою сказала Кетрін й простягла руку, щоб її любі слуги віддали їй його рюкзака. Емма переможно простягла його Кетрін й вона почала ритися в ньому.
- А що це за блокнотик? Наш чарлюсик любить малювати? Подивимось... Вона відкрила першу попалу сторінку, де був малюнок Чарлі на якому були крилаті русалки з тризубами, а в кутку сторінки була розповідь про цих істот.
- То він любить фантастику. Не думаю що такі потвори існують в реальному житті.
-Віддай!
- Чому це?
-ВІДДАЙ Я КАЖУ! Чарлі звівся на ноги й почав відбирати блокнот
- що тут робиться? Пролунав голос в кінці коридору. Це була одноклассниця Міранда.
- якщо не хочеш потрапити в халепу, то йди до классу. Вона мовчки пройшла повз них, й пішла по сходах до классу. Чарлі відчув кров, що текла з його носу, вирвавши блокнот з під рук Кетрін й забравши свого рюкзака побіг як найдалі. Найблище до Чарлі був хлопчачій туалет. Він забіг туди в надії припинити юшку з носу. Рукав сорочки, що закривала носа був весь в крові. Чарлі старався вмитися й припинити кров, та вона не припинялася. Він знайшов кусок вати в рюкзаку й заткнув юшку. Посидівши ще хвилин з п'ять, Чарлі пішов шо классу, бо вже лунав дзвінок. Першим уроком була географія, яка була в іншому кутку школи, тож Чарлі одразу пішов в класс географії. Біля классу скупчилися його одноклассники що чекали вчительку. Чарлі став як найдалі від них, а коли прийшла вчителька пішов зі всіма до классу. Учні порозсідалися по партам, а вчителька почала роздавати листочки з завданням .
- Самостійна робота, повторення матеріалу. Сказала вчителька, дававши листочки учням. Чарлі перепав останній листочок й він почав розглядати завдання. "Підпишіть країни задані в завданні на карті", " Перелічіть, які шари належать до географічної оболонки землі " Й таке інше. Хоч Чарлі не готувався, проте зміг написати всі завдання, після чого перший пішов здати роботу. Кетрін хотіла підставити підніжку, проте Чарлі вже знав цю тактику й просто переступив ногу Кетрін.
- А що це в тебе в носі? Запитала вчителька коли він підійшов до классного столу. - Та нічого. Буркнув Чарлі й пішов назад до своєї парти. Йдучи він помітив зловісне, задоволенне лице Кетрін. Їй явно подобалося завдавати Чарлі болю.
- тобі не треба до шкільної лікарні? Запитала вчителька.
- Ні. Сказав Чарлі сідаючи за парту. Учні почали теж підходити й здавати листочки.
Урок пройшов так швидко й не зрозуміло, як почалася перерва. Чарлі Почекав поки всі вийдуть з классу й останнім пішов в коридор. Він не хотів десь стикатися з Кетрін тому пішов в обхід, до свого класу. За спиною почувся крик, що гукав Чарлі, він подумав що це Кетрін з подружками тому пришвидшив ходу, та через пару секунд його наздогнала Міранда.
- ти не сильно вдарисвя? Запитала вона захеканим голосом ніби тільки-но пробігла кілометр.
- Ні. Збрехав Чарлі. Йому досі боліла голова, проте крові з носу вже не було.
- Чому ти не дав відсіч тій клятий..
- Що я міг зробити? Відчепися!
- А на мене ти чому кричиш?
- Бо хочу щоб ти відчипилася. Міранда ображено пирхнула й попрямувала поперед Чарлі. Дійшовши до сходів, Чарлі обережно озирнувся чи немає там ніяких дівчисьок, й обпершись об перила піднявся на другий поверх. Другии уроком була історія. Чарлі без пригод прийшов до классу. Вчителька розповідала якусю нудну лекцію, поки Чарлі малював щось в кутку зошита. На перерві до Чарлі підійшла Кетрін.
- Даю останній шанс, Чарлюсику, або даєш списати, або у тебе будуть проблеми. Сказала вона й гидко захихотіла.
- не дам я тобі нічого. Огризнувся Чарлі. Посіпаки Кетрін захопили рюкзака Чарлі й дістали блокнот.
- ну... Я казала. ГЕЙ УСІ! ДАВАЙТЕ ПОДИВИМОСЯ ДА ЖАЛЮГІДНІ МАЛЮНОЧКИ ТРЯПКИ! Закричала Кетрін й усі учні оточили їх.
-ВІДДАЙ! ЦЕ.. НЕ... ТВОЄ..! У відповідь закричав Чарлі й намагався відібрати блокнот.
- ЧАРЛІ! Ти що? Дівчат бити не можна. Захихотіла Кетрін.
- Я й не б'ю!
- Ай! Зойкнула вона, видавши ніби Чарлі вдарив її. - Я нічого не робив! Сказав Чарлі й забрав блокнот. Не потрібно було його брати до школи.
- Що тут діється!? Швидко за парти! Пролунав голос вчительки, й всі почали розсідатися.
- Він мене б'є! Вдала що плаче Кетрін.
- хто, моя Люба?
-Чарлі!
- правда? Чарлі заперечно похитав головою, й чиясь рука піднялася в гору.
- що Мірандо?
-Чарлі нічого не робив! Сказала Міранда.
- розберетися на перерві. сказала вчителька, й почала роздавати контрольні, й вже за п'ять хвилин всі схилилися й щось писали. Чарлі добре знав матеріал й швидше всіх написав контрольну. Кетрін криво зиркнула на нього коти той здавав контрольну але нічого не зробила, тож Чарлі, до кінця уроку просто сидів й дивився у вікно. На вулиці літали птахи, їздили машини, хороша погода надала хорошого настрою не зважаючи та не, що з ним буде на перерві. Тож Чарлі просто сидів й чекав кінця уроків. Дзінок пролунав так несподівано що Чарлі здригнувся, вчителька наказала здати листочки, й з ними вийшла з классу. Чарлі просто втуписвя в парту, щоб не привертати уваги, та це його не спасло. Кетрін знову почала обзивати його але Чарлі не чув, тож Кетрін це збісило й вона пішла назад. Уроки закінчились, Чарлі забрав всі підручники й подався з классу. Куди йому йти? Уильями заборонили повертатися додому до п'яти вечора.