Маленька дівчинка в мені

Мая

ПРОЛОГ

Читати любовні романи, я почала в дуже юному віці, хоча відразу зізнаюся, що мене завжди захоплював не роман із сюжетною лінією, а сам процес читання. Трохи пізніше мене почало цікавити декілька моментів, які повторювалися у майже кожному романі: по перше чому головна героїня завжди бідна як Попелюшка, її всі ображають, а вона не може постояти за себе? По друге чому головний герой заможний красень, має купу коханок, прихильниць тобто принц у золотих обладунках завжди самотній, а коли зустрічає своє кохання поводить себе, м'яко кажучи, не те що як принц, інколи навіть важко назвати його вчинки чоловічими. Звісно дехто з вас, шановні читачі, напише у коментарях, що саме у таких протилежностях відображається суть проблем та переживань головних героїв, їх дії у складних ситуаціях, але....

ГЛАВА 1. МАЯ

Описувати людину можна по різному, ось декілька варіантів:

Варіант 1: підібрати безліч порівнянь, метафор, синонімів.

Варіант 2: описати односкладними реченнями.

Але, жодний з цих варіантів, не зміг би описати характер головної героїні та змусити ожити її у вашій уяві.

Отже, знайомтесь, Мая — молода жінка 34 років, працює вже не один рік в одному з найкращих освітніх закладів міста. Хоча, ні, почати знайомство з Маєю слід з її дитинства.

Дівчина народилася у звичайній українській сім'ї, батьки багато часу приділяли роботі. Вона була найменшою дитиною в родині, але попри це, Мая зростала особою самостійною та незалежною. Дитинство нашої героїні, ну принаймні, перша його половина минула у селі, що також сприяло розвитку незалежності її характеру.

Ще однією рисою характеру дівчини була її привітність з односельцями, що разом з рудим волосся, невисоким зростом та веснянками робили її чарівною. Проте, середовище у якому Мая зростала, було досить цікавим, тому що переважна кількість її друзів були хлопці з павуками, ящірками, жабами, і так мишами. Були звісно і подруги, але перевага була на боці хлопців. Мая мала своє таємне місце – високе дерево горіх, куди дівчина полюбляла залазити та читати або малювати чи просто спостерігати за перехожими. Чим змушувала батьків неабияк хвилюватися та приділяти багато зусиль на пошук.

Та як будь-яка молодша сестра вона дуже любила все повторювати за дорослою сестрою Марою: біжутерія, обідки для волосся, поки Мара була у школі бралося аби приміряти та раптово ламалося та обережно поверталося на своє місце нібито їх ніхто і не чіпав, а само тріснуло, чи порвалося, а Мая звісно ж ні до чого(хі-хі). Мара ж у боргу не залишалась, наприклад, нафантазувати що кінозірка з постерів (а їх у її кімнаті було чимало) як її хлопець(очманіти так?) наказав Маї (звісно ж через Мару) тиждень робити старшій сестрі масаж.