Ім'я моєї тиші "Una Mattina"
Розділ 2. Пошук
Наступного ранку світ виглядав так само- сірим, байдужим, мовчазним. Але в середині Марго щось залишилось. Маленьке, крихке…ніби жаринка, яка ще не стала вогнем, але й не згасла. Вона не могла престати думати про того дідуся, музику і ті слова. Він сказав «Загублені душі не бачать правди але блукаючи вони знаходять істину котру досягають лише загублені душі як і ти!». Щось у тому є але я ще не збагну що саме- думала Марго. Вона прийшла туди знову. Порожньо. Лише старе фортепіано, мов привид.На третій день вона вже принесла з собою бутерброд. На п’ятий- термос з чаєм. На шостий- ковдру, щоб сісти і чекати зручніше. На сьомий- дідусь був там. Наче як Бог створював життя і на сьомий день все почало функціонувати разом. Він грав, як тоді. І музика знову розливалася по тілу,ніби полоскала її душу теплою водою.Вона не чекала, поки він заговорить.
- Я шукала ва…- запнулась
- Ця композиція називається «Saman»- Olafur Arnalds…-Спокійно мовивдідусь перебивши дівчину.
- Ти мене все таки дочекалась. Хоча я думав ти не прийдеш цього разу.
- Чому? Я вас тут вже сьомий день чекаю нарешті ви прийшли. Я відчуваю,що можу запитати у вас що завгодно. Ваші слова я хочу зрозуміти.
- Я готовий тобі допомогти люба! З посмішкою сказав дідусь
- У мене стільки запитань!! По перше чому мені так складно? Невже друзі були праві, що я нестерпна.,І як жити правильно? Як віднайти себе? Щоробити!!?- її рот просто не затикався.
- Тихо! Тихо (спокійніше заговорив дідусь). По реше заспокойся. По друге не існує правильного життя. Якщо ти так хочеш відповідей повинна сама дізнатись, я лише підштовхну і дам підсказку. Згодна?
Марго затихла. Вона очікувала швидких відповідей. Та все ж такипогодилась на умови.
- Життя це не щось зовнішнє. Це рух всередину. Надія- вона не даєься, її шукають. Жити минулим не має сенсу, ліпше поглянь що відбувається зараз!
- Я зіграю тобі одну композицію, запиши на диктофон, тобі не можна гуглити маєш сама дізнатись як вона називається! Це головна умова. Дідусь почав грати мелодію. Марго уважно слухала і паралельно записувала на диктофон. Ця мелодія пестила їй душу та вона гадки немала, що це означає. Коли мелодія закінчилась дідусь сказав напрощання, не забудь подумати про те що сталось останніми днями і згадуй, що чула!
Отредактировано: 26.09.2025
Добавить в библиотеку 