Кира
Я спокійно спала на своєму ліжечку нікого не чіпала:
– Кира,Кира падьйом,вставай ! - кричав хтось мені на вухо. Бля*ь я зараз когось вб'ю.
Я знаю хто це,це...
Леська моя найкраща подруга в світі. У неї довге русе волосся, та фігура прекрасна.Вона добра,щира взагалі класна. З Лесею ми знайомі з пелюшок, Мама розповідала :
Що коли вона одного разу гуляла зі мною в парку,я забрала в маленької дівчинки іграшку.Та мені довелося її повернути,бо виявилось , що ця іграшка її.Так наші мама розпочали спілкування ми з Лесею постійно були разом, так ми і подружились .
– Лєсь тє не жить ! - викрикнула я сонним голосом.Леся як нічному не бувало,лише хмикнула.
– Кира бля підіймай свою жирну задніцу з ліжка
! - я почала пійматись,і побачила подругу,яка ржала сидя біля дверей.Розумна зараза 😂.
– Мені вже,бігти .
– Да ! - Леся зірвалась з місця і пробігла повз татка.
– Кира,що знов сталось ? - з усмішкою на на обличчі запитав тато.
– Мистер Грей я розбудила,вашу доню від сплячки,- викрикнула Леся втіючи від мене.
– Леся не транди краще біжи швидше,я тебе вб'ю скоро.- крикнула вибігая з кімнати.
– Якщо ти мене вб'єш то не взнаєш новин ! - сміясь проговорила подруга,яка вже ховалась за кухонним столом.
Хм ... Вона мене зацікавила, але я не покажу цього.
– Що ж це за новина така,через яку ти розбудила мене в ... ,-я подивилась на настінний годинник - 7:30 бля. Ооо ... Я знаю ти виграла путівку на двох на Мальдіви на ціле літо і вирішила взяти найкращу подругу ? Якщо,ні тобі капець !
– Ні, немає ніякої путівки,-з ноткою суму відповіла міс Вінд .
У мене зазвонив телефон, телефонував Едуард Станіславович (деректор школи де навчалась Кіра з Лесею).Що йому від мене потрібно ?
** Телефонна розмова **
— Алло!
— Так, Доброго дня, Едуард Станіславович,щось сталось ? - Кіра
— Ні,вибачаюсь,якщо налякав нічого не сталось.Я думаю вам уже повідомили,однокласники .
— Ні,мені ніхто нічого не розповідав. - зацікавлено відповіла я.
***
–Ех,не встигла ! - почула я з-за спини.Обернулась і побачила,що подруга сіла на стілець.
** Телефонна розмова **
– Після школи деякі учні,хотіли йти в походи,але їх відмінили,- йохін матрьохін подумала я .
– А так хотіла піти - розчаровано видихнула я .
– Але в мене є інша ідея кожного року з 10 червня розпочинається таборі .Я дуже хотів би що б ви були,якщо звісно захочете ... - розповів він.
– Оу так ! Я буду. -перервав його на радості відповіла я .
– Тоді до зустрічі в Подростковому таборі.
– До побачення !
Кіра
Як це класно, пам'ятаю,як того року Макс розповідав про той табір,він вже був там того року.
#28114 в Разное
#2961 в Приключенческий роман
#15584 в Молодежная проза
#4955 в Подростковая проза
16+
Отредактировано: 05.06.2022