Сіра мишка, чи вже ні?

Новий дім

- Даша, вставай... Ну Даша, будемо вдома, будеш спати. - будив мене брат. Упс... здається я заснула в таксі.
- Ага, я протерла очі і відсунула своє лице від вікна. - Максимко, виходь - сказала я і брат вийшов з машини.
А я тим часом розрахувалася з водієм забрала наші чемодани і пішла в напрямку нашого нового дому.
- Вау - сказав брат, дивлячись на великий двухповерховий будинок в стилі хай-тек, його було складно знайти. Біля будинку розташований білий гараж, сам будинок квадратної форми, другий поверх - сірий, перший - білий. Навколо будинку велика терасса.

 Навколо будинку велика терасса     

- Ага, мені теж подобається.
Далі ми пішли в середину.
На першому поверсі : вітальня,

На першому поверсі : вітальня,     

кухня,

кухня,

Зала

На другому поверсі є моя кімната,     

На другому поверсі є моя кімната,

На другому поверсі є моя кімната,     

Кімната брата

Ванна кімната     

Ванна кімната

Ванна кімната     

Та туалет

- Вау, яка класна в мене кімната -  кричав і пригав на кроваті брат     

- Вау, яка класна в мене кімната -  кричав і пригав на кроваті брат.
- Якщо так будеш пригать, то кровать зламаєш і тоді будеш на підлозі спать.
- Ага.
Далі я пішла в свою кімнату, очі просто розбігалися, мені настільки все подобалося. Навпроти ліжка в мене стоїть комод і на ньому колонки, це добре. Ще є туалетний столик і велике дзеркало. Але я здається бачу ще одні двері, я їх відкрила і просто була в шоці. Там була гардеробна. Я знаю чим завтра зуймуся - піду в тц.

Я включила на весь звук музику, залізла на ліжко і почала пригати в такт     

Я включила на весь звук музику, залізла на ліжко і почала пригати в такт. Ліжко гарно мене відпружинбвало, як в дитинстві на батуті.
- Ну, і що ти робиш? Значить тобі можна пригати, а мені ні?
Від несподіванки я впала з кроваті і вдарилася лицем об підлогу (дуже епічне приземлення).
- Ауч, я... я не пригала, я перевіряла матрац... Да, я перевіряла матрац.
- Ну я так і думав...
- Ти щось хотів?
- Ага, тобі хтось дзвонив. - він подав мені мій телефон, чому він у нього - хз, напевно внизу залишила.
Дивно, телефонував невідомий номер. Я зателефонувала, і почула на тій стороні гудки.
- Ало... - сказала я.
- Добрий день, я з приводу роботи няні - почула я лагідний голос.
- Так, добре, звідки ви?
- Я живу в Києві, оголошення показав син, він побачив в інтернеті.
- Так, добре. Скільки Вам років, як звати?
- Мене звуть Аліна Василівна, можна просто Аля, мені 46 років.
- У вас є досвід спілкування з дітьми?
- Так, я була няньою у дитячому садку, виховала двох синів.
- Чудово, мені все подобається, можете завтра почати роботу, зарплата 5000 гривень в місяць, працювати кожний день, можна жити в нашому будинку, відводити Максима в школу і забирати звідти, гратися з ним, допомагати робити домашнє завдання, гуляти, я буду залишати гроші для того, щоб купувати йому іграшки, коли я не зможу. Ну ось і все.
- Вам підходить такий графік роботи?
- Так, добре, дякую.
- Я скину Вам адрес СМСкою.
- Так, ще раз дякую.
Наступні 2 години я розкладала свої речі по місцях. Знову включила музичку і впала на ліжко. Вібрація в телефоні, знову заставила мене зупинити музику.
-Ало... - сказала я невідомому моєму телефонові номеру.



Отредактировано: 17.05.2018





Понравилась книга?
Отложите ее в библиотеку, чтобы не потерять