Буває в житті, що раптово всі зорі
зникають кудись в глибині неозорій,
лякає негоди багатоголосся,
і вітер рішуче здіймає волосся.
Та знай – то не дощ на руках твоїх, доню:
то Небо цілує тебе у долоні!
Йому ж обійняти тебе неможливо
інакше, як за допомогою зливи.
Йому ж не поправити зачіску хитру
інакше, як за підтримкою вітру.
Силкується стримати сили шалені,
своє виливаючи благословення.
Та грози минають колись неодмінно,
І кров перетворюється на рубіни,
дощі проростають в троянди і маки…
Всесвітня любов має різні ознаки!
То ж марно ніколи не лайся на Долю.
Сміливо рушай уперед, моя доню!
Та знай: твоя усмішка й віра у себе
Найкраща подяка для Долі і Неба.
Отредактировано: 18.07.2021