Життя у постійному русі
Крок за кроком
Продзвенів дзвоник...останній дзвоник в моєму шкільному житті. Ще трохи і я доторкнусь до своєї мети. Так хочеться поскоріше стати дорослою... Попереду екзамени і все вступ до медичного коледжу...я крокую до мети. Емоції переповняли мене, і від цього було то холодно, то гаряче...
Останній іспит здано, я просто щаслива! Гарячі сльози радості котилися по щоках, легкий літній вітерець розвіював моє довге золоте волосся..Мені згадалося моє безтурботне життя в стінах школи, всі ці довгі 10 років. Попереду мене чекала невідомість дорослого життя, і тривога майже засіла в голові. Але я занад-то довго чекала цього щоб здатися. Тільки вперед! Подумала, і більше не поверталась до сумних думок...
Вручення атестатів, випускний, красиві сукні, зачіски...Так швидко минув цей день. І от шкільний поріг зачинив перед нами свої двері, і відправив у велике плавання кожного з нас..
Добавить в библиотеку 