Про персонажів!

Автор: Вікторія Задорська / Додано: 07.06.18, 23:21:42

Як ви гадаєте, наскільки відсотків персонажі є самостійними людьми, а наскільки вони складаються з вашого особистістного характеру та досвіду?

Та й взагалі, десь читала про те, щоб по справжньому пізнати автора достатньо просто прочитати його твір. І знаєте, Я З ЦИМ ПОГОДЖУЮСЯ. Навіть, якщо як нам на перший погляд здається, що історія зовсім не про нас, все ж це не так. В ній аж забагато нас. Наших мрій, чогось такого що ми не можемо отримати в житті ( це така собі компенсаторна функція мистецтва), в ній наші емоції, те що хвилює саме нас.

Так що виходить, що персонажі - це просто наші тіні, які ми розглядаємо під різними кутами та обставинами.

Коментарі:

Всього гілок: 16

Володимир Сіверський 23.10.2018, 00:54:35

(Продовження)
За пару років я вирішив переписати п'єсу у повість, в надії коли-небудь її видати. Тут вже довелось трошки потрудитись: увести нових персонажів, додати діалогів, описовості, драматургії... Але то було не складно. Найскладнішим виявилось перекласти японські хайку на українську. Колега-поет мені відмовив в допомозі, але дав слушні поради. Тож я зробив вільний переклад. Усією виконаною роботою я був задоволений і цей текст, радше історія, цілих 15 років була моєю найулюбленішою з усього коли-небудь написаного.
Але до чого я веду. Бувають моменти, коли від тебе - автора - геть нічого не залежить. Бо ти не автор, не креатор, а лише німотний спостерігач і нотар того, що тобі надіслано з інших сфер у вигляді готової картинки. Твої персонажі дійсно живуть своїм власним життям, і ти аж ніяк не здатен вплинути ні на сюжет, ні на героїв. То був мій перший містичний досвід знайомства з процесом створення художнього тексту. Сподіваюсь, не останній. :-) :-) :-)

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Лія Щеглова 23.10.2018, 06:17:42

Володимир Сіверський, первісток та ще одна робота, були навіяні Морфеєм, неповторне відчуття)))

Володимир Сіверський 23.10.2018, 00:43:47

Я розкажу вам історію, як створювалась історична повість "Коли квітне сакура", яка пару місяців тому побачила світ у видавництві "КМ-Букс".
Далекого 2001-го року у мене з'явилась ідея написати п'єсу для дитячого (лялькового) театру, на тему історії Далекого Сходу. Зокрема Японії. Власне, спочатку виникла назва "Коли квітне сакура" і ідея - п'єса про кохання. Я не відав, які там будуть персонажі, скільки саме їх буде, про що саме йтиметься, як закручуватиметься сюжет... І от якось увечері я ліг спати і щойно заплющив очі, як перед моїм внутрішнім зором пішли події. Герої спілкувалися, сварилися, страждали, примирялися... Персонажі з'являлися ніби нізвідки і все було логічно і виправдано. І що сильніше я гнав усю ту маячню від себе і примушував себе заснути, то сильніше герої діяли і спілкувалися між собою. Я просто спостерігав за ними усіма, як ото коли дивишься кіно. На ранок я нарешті заснув, коли історія закінчилася. Звичайно, що із щасливим фіналом. По обіді прокинувся і на друкарській машинці "Либідь" просто надрукував усе, що побачив і почув вночі. Я не доклав жодних зусиль, щоби придумати і створити п'єсу. Я просто був пасивним спостерігачем...

Helen 22.10.2018, 23:08:37

Підтримую Вашу думку.

Яна Лу 19.10.2018, 20:58:14

Згодна з тим, що в кожному героєві твору живе частинка душі автора. У своїй книзі я непомітно для себе зробила головну героїню дещо схожою на мене і зовнішньо, і характером. Але я боролася з бажанням зробити її своєю копією, і , все-таки, змогла надати їй таких рис, якими вона мала володіти по задуму. Але здивувало мене те, що роман творився ніби сам по собі й вийшов зовсім не таким, яким я очікувала бачити його на початку.

Лія Щеглова 11.10.2018, 08:31:30

Якщо всі наші герої будуть з нас, то будуть однакові герої)))
Є різні версії, до речі, щодо того, чи варто дозволяти героям проявляти самостійність. Дехто каже, що мусиш створити план, та чітко його дотримуватися, і в такому разі, мовляв, звідки в нього може взятися самостійність? А дехто навпаки вважає, що як він, перс, ожив та почав викидати коника - то це автор якраз досягнув мети.
Я прихильниця другого варіанту. І, вважаю, навіть кумедно виходить, коли вів десь героя, щось собі планував, а він, раптом такий хопа та каже: е, ні, я туди не поїду!

У гілці 4 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Алиса Ольгич 18.10.2018, 20:52:41

Лія Щеглова, Цікаво. Примусили мене задуматись. Бо я завжди розриваюсь між "я так запланувала" і "щось пішло не так")))

ALLEN WALKER 11.10.2018, 19:35:27

Герої романів - це проекція світогляду автора. Неможливо прописати себе в герої, можна тільки віддати йому частину себе і вже потім з цього "зерна" розвивати щось нове... Створити ситуацію і обдумати, як в ній чинити... Це, як дитина, ніби і ДНК батьків, але, "що з цього вийде" - розсудить час... Можна звичайно піти по шаблонах, але тоді герої, як і сам твір - будуть незавершеними...

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Алиса Ольгич 18.10.2018, 20:26:24

ALLEN WALKER, Гарно написали, і додати нічого, бо так воно і є.

Шальная Сказочница 13.10.2018, 22:37:33

Я пишу своїх персонажів з власних снів. Через деяких мені слід звернутись до психіатра.))))

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Алиса Ольгич 18.10.2018, 20:20:09

Шальная Сказочница, О, цілком з вами згодна, і щодо снів, і щодо психіатра)))))

Алиса Ольгич 18.10.2018, 20:16:48

Ого, ви мене лякаєте. Якщо мої персонажі - це я, тоді боюсь мене треба лікувати... І ще кількох авторів, що я читала, чекає або псих-лікарня, або в'язниця %( Досвід - погоджуюся. Людина не напише про те, з чим хоч якось боком, прискоком не стикалася, та і то, не завжди. Візьмемо, наприклад, фантастику - це плід уяви автора, і часом дуууже далекий від реального життя і досвіду. Але щоб пізнати автора, прочитавши його твір - це ви дещо перебільшуєте...

Канабіоїд 13.10.2018, 19:28:35

хотів написати дурня, але передумав. напишу більш скромно. Персонажі? добре. прочитайте мій твір і пізнайте мене. напишіть про свої спостереження..

У гілці 6 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Канабіоїд 15.10.2018, 19:13:34


Лія Щеглова
, https://litnet.com/uk/book/svtka-b97723 ось

Крися 09.06.2018, 18:25:14

Усе може бути. Можливо, щось від мене є. Наприклад, Яринка з "Містика або звичайні справи" з невеликого містечка та не такого віку, як я. Але два читача вирішили, що це я. Мені це сподобалось.

"Що хвилює" - мабуть. Мені подобаються міста України та кожне місто має свою містику. Є також місця сили чи погані місця, наприклад, Лиса гора з поганою чорною енергетикою, можливо.

У гілці 4 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

казка 15.10.2018, 16:37:59


Вікторія Задорська
, Я думала що одна така)))),Нетільки коли пишу але і коли читаю теж подих перехоплює,здається що ти на місці персонажів власної книги чи персонаж книги іншого автора.))))

казка 15.10.2018, 16:33:08

У мене персонажі виходять спонтанно,наприклад пишу про дівчину яка вона,і друг чи хлопець вже виходить під стать її,так же навпаки.

Інка Вікторова 12.10.2018, 12:12:16

В мене скоріше образи інших людей.

Heidenfeuer 10.06.2018, 23:20:53

Та що вже там викручуватися :D Мадам Боварі, тобто цей дивний чувак, він -- я О_о
Упс. Таки халепа :D

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Heidenfeuer 10.06.2018, 23:27:54

Вікторія Задорська, ну раз уже так, то піду напишу йому мільйон баксів і власний острів десь на Мальдівах ;)

Канабіоїд 09.06.2018, 20:18:36

аби конструктивно підтримати бесіде зауважу; ваші особисті висновки цілком виправдані з огляду на досавід та психоемоційне наповнення регламенту буття.) не завжди вищезгадані аналогії мають місце. хоча, іноді, ніде правди діти, трапляються окремі випадки прямих логічних аналогій..).

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Канабіоїд 10.06.2018, 20:42:52


Вікторія Задорська
, ) дякую. ні, не маю.)

Володимир Сіверський 09.06.2018, 17:45:09

Тут важко зробити певний висновок. Іноді автор, виписуючи головного героя, може повністю відобразити в ньому себе самого, навіть якщо сюжет геть вигаданий і там немає ані краплі автобіографії. А буває і навпаки, коли автор у своєму герою зображує самого себе, але не таким яким він є насправді, а яким напівсвідомо хоче бути - героєм-коханцев, мачо, суперменом... Усе залежить від мети, настрою, натхнення та ще Бог знає яких умов. :-) :-) :-)

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Вікторія Задорська 09.06.2018, 18:32:20

Володимир Сіверський, Звичайно, все індивідуально, але тим не менш... Мій чоловік, коли читав мою книгу казав, що головна героїня , то я тільки з іншою зовнішністю. )

Books language: