Книга. "Ялина" читати онлайн

Ялина

Настя Терен

У тексті є:
міська легенда, некрофіл, багато крові

Читати

Завантажити: epub mobi fb2

Рейтинг:
12
11 9 117

Поточний рейтинг:
#264 в Містика / Жахи
#862 в Сучасна проза


Повний текст 13 стор

Публікація: 28.05.2018 — 28.05.2018
Конкурси: Міські легенди


Анотація до книги "Ялина"

Смертельно хвора журналістка потрапляє до в'язниці по звинуваченню у вбивстві редактора місцевої газети. У СІЗО вона стає заручницею містичних подій, які сягають своїми коренями лихоліття часів другої світової війни. Чи зможе вона змиритись із болісними відкриттями, чи подолає темряву, що виринула з минулого? Легенди не завжди залишаються тільки легендами.

Коментарі до твору:

Всього гілок: 4

Ірина Пасько 01.08.2018, 16:19:51

У відгуку є спойлери.
Якщо коротко, то враження таке: ай-яй, занадто швидко, занадто малий обсяг для такої історії, все зіжмакано докупи. Спочатку такий неперевершено нудотний епізод про некрофілію, обригатися (це комплімент). По-моєму, дуже правильний підхід, усе чітко показано: некрофілія - це не гламурно, це жесть і огида, це кошмар. А то, знаєте, різні є тенденції висвітлення подібних явищ. Але далі, як російською говорять, "всьо так завєртє, что зємля закружи". Тема з принциповістю щодо історії, щодо висвітлення дій НКВС - актуальна, треба торкатися цих питань, треба про це говорити. Проте я не зовсім впевнена, що таку розповідь варто було вкладати в уста "ненадійного наратора" - жінки, яка явно весь час галюцинує й страждає через мозкову пухлину. Її стан робить всю історію сумнівною: і про некрофіла, і про редактора, і, на жаль, за аналогією - і про НКВС. Бо складно вірити людині зі спотвореним сприйняттям світу. Виходить - було чи наснилось, уся купою.
Монолог про Чортків якийсь "вставний". Місто класне, але його поетизація з сюжетом пов'язана опосередковано.
Зате - герої соковиті, яскраві, а епізод з душогубкою навіть більш моторошний, ніж некрофілські пригоди лікаря.

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ірина Пасько 02.08.2018, 08:02:19

Настя Терен, Яснєнько) Ну от щось да, трошки перекручено вийшло на фініші. Нє, давайте я все-таки лайкну, а то шо я. Текст принаймні справді запам'ятовується, хоч і не до кінця вдало "зроблений".

Ollami 16.06.2018, 15:06:44

Важко коментувати ваш твір. Бо усе, описане, не було б таким жахливим, як би не знання того, що усе (хай навіть частина) гірка історична правда. Сама зараз вивчаю події тих часів і, мабуть, тому в око впали і привабили старі світлини на вашій обкладинці. Сказати - подобається - язик не повертається, а от - вражена - так.

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Настя Терен 16.06.2018, 18:09:51

Ollami, Дякую.Так, твір вийшов важким, навіть писати його було емоційно дуже важко. Ви праві, велика частина описаного - страшна правда, про яку надто рідко згадують... На місці того спаленого будинку НКВД дійсно залишилось дуже багато тіл в'язнів. Їх не могли дістати з підвалів, такими вони були знищеними. Тож і виходить, що гуляючи сквером, ходиш по кістках...

Arkit 15.06.2018, 00:13:00

Дещо складно написано, але вражає атмосфера описаних подій. Читаєш і мурашки по шкірі.

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Настя Терен 15.06.2018, 12:35:25

Arkit, Дякую) Так, з Ялинкою я трішки намудрувала :) якесь воно вийшло взагалі на мене не подібне, іноді самій страшно, що то я таке написала :)

Witold Pajgert, Sonia Pajgert 31.05.2018, 13:01:50

Дійсно. Сусіди))). Дуже гарною мовою написано. Повністю потрапляєш всередину дії і плиеш разом з оповіданням). Читаєш, і відчуваєш задоволення. Дякую Вам. До речі. У мене є друге оповідання з цього ж циклу, більш гумористичне. Там Вероніка з котом проти відьмака з Чорткова воювали)))

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Настя Терен 31.05.2018, 16:03:31

Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Дякую)

Books language: