Книга. "Загублений простір" читати онлайн

Загублений простір

Ірина Пасько

У тексті є:
місто містика кохання, покинутий будинок

Читати

Рейтинг:
37
39 46 395

Поточний рейтинг:
#249 в Містика / Жахи


Повний текст 19 стор

Публікація: 30.05.2018 — 30.05.2018
Конкурси: Міські легенди


Анотація до книги "Загублений простір"

Студент-історик повертається до рідного міста на літні вакації, спустошений розривом з коханою. Але рідному місту, брудному й занедбаному, є що запропонувати молодому самітникові замість сучасності, у якій він почувається чужим, - шпарину на інший бік реальності.

Коментарі до твору:

Всього гілок: 16

Вячеслав Третяк 06.06.2019, 23:58:51

Дуже гарно написано! Яскраво і соковито!

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ірина Пасько 07.06.2019, 16:10:37

Дякую)

Ilona Yarchuk 24.05.2019, 22:27:18

Ще ніколи Дніпродим не був таким ліричним!) Локації описані добре, чітко, без нагромодження деталей і абстрактності. Коли читаєш, гарно вибудовується візуальний ряд.
А Артем - просто чудово збита мамино-бабусина розмазня. За фінал я його ледь не заповажала)

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ірина Пасько 29.05.2019, 08:50:51

Ніде так лірично не бухається, як в Димі))
Дякую тобі, друже)

Віктор Полянко 19.03.2019, 11:52:00

Схоже, я буду першим коментатором, хто прочитав оповідання не з екрану, а у формі книги;-) (https://www.knygar.com.ua/site-products-do_druku-chornakishka/)
І цей факт ще більше підсилив враження, наче читаєш когось із маститих письменників. Дуже добірна мова і багатющий словниковий запас. Це той випадок, коли отримуєш задоволення від самого тексту, від вдало підібраних епітетів і вжитих дієслів. Погоджуюся з попередніми коментаторами, що цей текст хочеться випити до дна.
Маю лише одне зауваження, але й те - справа смаку. Було добре показано нікчемність головного героя. Але протягом твору в нього прокинувся інтерес до діяльності, яка, я сподівався, виправить його і приведе до хепі-енду. Шкода, що автор вирішив інакше.

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ірина Пасько 19.03.2019, 20:00:42

Цікаве зауваження, справді. Таке прочитання мені на думку не спадало))

Жаркий Подсолнух 27.01.2019, 22:17:14

Думаю, що багато чого написано в попередніх коментарях - все ідеально, мені теж подобається - навіть не знаю, як описати відчуття, коли читаєш щось і там нема помилок - я Вас люблю!!!!!!!!!!! ;-) Є багато авторів, що пишуть на сайті без помилок і це однозначно круто)))))))) але сухо - може того, що до кінця не зрозуміла, що і до чого (не "впіймала" суті - мені не вистачило ясності, чи роз"яснень якихось, чи емоцій),а може тому, що так написано, що кожен має сприймати по-своєму - але в іншому все круто. Дякую!!!!!! Удачі Вам!!!!!!!!

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ірина Пасько 01.02.2019, 22:18:29

Жаркий Подсолнух, Дякую) Я не зовсім зрозуміла частину про те, що не зрозуміло, але відчуваю позитив))

Анатоль 12.10.2018, 18:43:29

Ніколи б не подумав, що буду таке читати.
Я зовсім не розумію й тих, хто цікавиться якимись знаменитими містами і їх архітектурою, а тут про якісь розвалини Дніпродзержинська..
Але Ви умудряєтесь писати цікаво і красиво навіть про таке.
Напевне вмієте бачити сенс в усьому.
Можливо саме тому Ваші коментарі такі змістовні.
Часто твір буває такий, що "поглянь - і мимо", а Ви умудряєтесь і про нього детальний коментар написати.

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ірина Пасько 19.10.2018, 23:07:54

Дякую на доброму слові. Мені дуже приємно.
Не можу сказати, що я великий патріот Дніпродиму, але ось цей його бік мене приваблює - те, що особливо занедбане й покинуте.

Анна Колесова 04.09.2018, 20:54:59

Для мене історія більш психологічна, ніж містична. Трошечки забагато міста - якщо в ньому не живеш, увага не тримається на деталях. Мова чудова! Дякую!

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Анна Колесова 04.09.2018, 21:25:48

:)

Тетяна Левченко 12.08.2018, 20:42:39

Доброго дня!
Сподобалося оповідання. Гарна мова. Підкупає небайдужість до міста й зацікавленість його долею. Але це водночас є перевагою й недоліком оповідання. Така некваплива розмірена розповідь призводить до того, що потроху засинаєш. Фантастика є досить умовною. Найімовірніше це те, що називають магічним реалізмом.
Єдине незрозуміло - чому саме Адель перетворюється на своєрідну жертву цього загубленого простору, чому вона має покутувати те, що зроблено до неї.

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ірина Пасько 12.08.2018, 22:52:15

Тетяна Левченко, Дякую за уважне прочитання. Погоджуюся із зауваженнями. Щодо Аделі можна поствити питання, чи дійсно вона там є.

Тіна Пак 01.08.2018, 07:51:36

Доброго дня, Ірино!
У Вас добрий стиль, сподобався. Шкода Адель, бідна-бідна дівчина.
Я так розумію, то ті дивні сни, які бачив Г.Г. були пов'язані з її загибеллю, що інтуїція підказувала хлопцю, що його коханої вже немає на світі.
Є два невеличких зауваження.
Перше стосується санітарної книжки. Вона ж робиться легко, за один день, щоправда потім треба деякий час чекати результатів аналізів. Отож, за логікою виходить, що у хлопця якась хвороба (якщо санітарну книжку йому треба робити саме за гроші).
Друге. Якщо будинок занедбаний, то у двері подзвонити не можна, бо у таких будинках немає електроенергії (є таке у Вас десь на початку оповідання).
Чудовий опис міста, але мені, на жаль, не вистачило динаміки у сюжеті. І не зрозуміло, чим саме Г.Г. привабив дівчину, адже він, судячи з того, що я прочитала про нього, не дуже гарний, не дуже кмітливий, ледащий та ще й випиває. От якби він був, наприклад, талановитим у чомусь (як наприклад, Сірано де Бержерак), то я б зрозуміла.
І мені хотілося б дізнатися, що саме сталося з Адель -- куди вона поділася насправді.
Ставлю лайк, бо мені сподобався Ваш стиль, Ірино. Я люблю читати про міста й усе, пов'язане з архітектурою.

У гілці 4 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ірина Пасько 01.08.2018, 09:26:40

Тіна Пак, Усе правильно щодо розселення, звичайно, що так і буває. Але, знову ж таки, питання не в логіці людини, а в логіці сну. У сні часто буденні патерни дій відтворюються в диких ситуаціях.
Приємно було обговорити)

Witold Pajgert, Sonia Pajgert 17.07.2018, 22:09:26

Читаєш, як п'єш воду в спеку. Немає жодної "кострубатості", картинці в голові нічого не заважає. Розвиток сюжету, пряма мова - ідеально. Шкода, що пропустив такого автора, чи то пак авторку. От в конкурсі "Міські легенди", це оповідання повинно стояти на першому місці, і впевнений, що буде.

У гілці 5 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Witold Pajgert, Sonia Pajgert 17.07.2018, 22:28:16

Ірина Пасько, Шкода. Якби Ви приймали участь в "Попелюшці", я б почав хвилюватись)))

FanderlingART 13.07.2018, 16:43:23

Дуже атмосферна історія!

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ірина Пасько 13.07.2018, 19:05:05

FanderlingART, *_* Дякую!

Лія Щеглова 13.07.2018, 16:24:37

Ох, ну це багато в чому шикарна історія!
Зайшла до авторки через її коментарі іншим учасникам, з думкою, що в людини, яка пише їх так ґрунтовно, має бути щось своє, не менш гарне.
І не помилилася, чуйка не підвела!))
Ваше місто постає перед очима. Я не була там, якщо що. Хіба що на околиці)
І справа не лише в образності. Тут все на рівні і грамотність, і стилістика, і побудова тексту.
Я у захваті!

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ірина Пасько 13.07.2018, 19:04:37

Лія Щеглова, Дуже-дуже дякую, надзвичайно приємно почути саме таку похвалу, бо це текст насамперед про місто. Дякую!

Валерія 01.07.2018, 17:17:12

Цеее крутяк! Мені дуже сподобалось! Вся ця місцевість, яку "досліджує" Артем, така рідна і реально стрьомно-красива. Особливо все, що знаходиться в районі костела і комбінату я ніколи не думала, що комусь спаде на думку описувати ці райони) ми в ці місця ходили із хлопцем фотографуватись, всее облазили і обдивились) там зовсім інша атмосфера, випадаєш із часу.
Епізод із пустим трамваєм навів трошки жаху, мороз по спині пробіг, реально було "жутко")
Дякую за класне оповідання, я такий стиль (чи напрям) обожнюю, щиро прокайфувала.
Якщо у вас є що-небудь подібне, з радістю почитаю)

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Валерія 01.07.2018, 17:24:33

Ірина Пасько, Треба розповсюджувати серед земляків, оцінять )
Чекатиму на ваші нові твори))

Леонід Пекар 18.06.2018, 17:38:16

У ваших руках золота жила, тому "лупайте сю скалу" і надалі. Як на мене, назва оповідання заплутує читача, а не веде за собою. Коли (!!!) будете віддавати в друк з вас вимагатимуть серію. Готуйтеся )))

У гілці 8 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Рудий Кіт 18.06.2018, 21:35:19


Леонід Пекар
, якщо не почне, то виходить ті назви не такі й важливі для дослідника))

Алиса Ольгич 17.06.2018, 22:03:04

Для мене - забагато зайвого "вокруг да около" і замало суті. Хоча видно, що автор старався. В будь-якому випадку, ви гарно пишете, приємний стиль письма. Успіхів вам.

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ірина Пасько 17.06.2018, 22:31:50

Алиса Ольгич, Та дякую на доброму слові, чого ж) Усі мають право на свої погляди на те, що є "суттю".

Рудий Кіт 17.06.2018, 00:41:42

Не знаю, чи спеціально, але у вас вийшов такий собі депресивний путівник невідомими пам'ятками Дніпродиму. Гарно, але моторошно.
Єдине зауваження: стр. 1 - "вступив до Дніпра" - якось двозначно))

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ірина Пасько 17.06.2018, 08:12:27

Рудий Кіт, спеціально, так. Приблизно такого враження я й прагнула, зізнатися. Вступив до Дніпра - звичайна розмовна метонімія. Місто замість назви вишу. А звучить двозначно, бо такий уже "вступ")
Дякую, що прочитали.

Ірина 08.06.2018, 21:35:14

Супер! Щастя - завжди міжчасся, існує як відчуття.
Уміння ним ділитися дається не всім. Дякую за насолоду від читання!

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ірина Пасько 08.06.2018, 22:30:09

Ірина, Дякую за відгук)

Books language: