Книга. "Живі легенди "Царства Мертвих"" читати онлайн

Живі легенди "Царства Мертвих"

Фомка

У тексті є:
містика, містика міська легенда, міска легенда

Читати

Завантажити: epub mobi fb2 (2 завантажень)

Рейтинг:
5
15 12 255

Поточний рейтинг:
#847 в Сучасна проза
#660 в Різне


Повний текст 25 стор

Публікація: 31.05.2018 — 31.05.2018
Конкурси: Міські легенди


Анотація до книги "Живі легенди "Царства Мертвих""

Хлопчина підслухав, як жінка розповідала про могилу на старому кладовищі. Про те, як люди моляться їй і прохання здійснюються. Розказувала жінка й про те, як сталося перше відоме зцілення: чоловік на костилях йшов по кладовищу. На зустріч пересувалась група людей, ховали когось. Доріжки між могилами вузькі, тому чоловіче присів на могилу, поступаючись. На цю саму могилу присів. Церемонія з померлим пройшла повз, а чоловік відчув, що костилі йому більше не потрібні. Встав тай пішов своїми ногами. Хлопчина підслухав, тай поніс своє божання на старе кладовище. Але ж мудрий попереждає: " Бійтесь своїх бажань"...

Коментарі до твору:

Всього гілок: 4

Лія Щеглова 23.05.2019, 10:21:47

Вітання з Миколаєва))
Власне, я взялася читати оповідання бо дізналася, що події відбуваються в Миколаєві.
Чесно кажучи, Миколаєва тут не було. В тому сенсі, що я весь час підсвідомо шукала у тексті маячки нашого міста. Та авторка ними знехтувала. На перших сторінках у мене склалося враження, що це саме авторка колись надцять років тому лишила його, а тепер припускає, що за цей час місто змінилося, та, оскільки так і не побувала тут, не знає як само, тому і обходиться загальними фразами. Адже насправді можна було вказати наш страшнючий жд-вокзал, на який без сліз не глянеш, який так і не змінився від часів будівництва, хіба що занепав. Можна було їхати з вокзалу проспектом Миру, а потім завернути на Космонавтів, (це я так припускаю, що котедж у друга може бути в районі Богоявленського, який раніше був Жовтневим), але ж авторка цього не сказала, хотілося бачити ті зміни очима героя!Можна було означити, де саме знято офіс, адже не так багато у нас тих бізнес центрів, які п'ятнадцять років тому точно стояли в руїнах... (Дормашина?) Та авторка тими маячками знехтувала. Чомусь...
далі буде нижче, коментар ріжеться...

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Лія Щеглова 23.05.2019, 10:37:21

Лія Щеглова, А, ще забула написати, що взагалі не розумію отих побивань про втрачену славу міста кораблебудування. Забруднення середовища та річок, викиди в атмосферу, дихати тим брудом...
В сучасному світі це все вже зайве. Я б воліла, аби наше місто набувало слави крутезними рекреаційними зонами, звучало у мистецтві, нашими ІТ-шниками.

І категорично не згодна з тим, що "у нас так говорять"! Не варто совати неграмотну відверто неграмотну мову в літературні твори. Максимум для збільшення ефекту в пряму, але аж ніяк не в авторську. Бо це не українська тоді виходить.
Щось останнім часом оте "с" замість "з" мене переслідує у текстах на літнет, що я вже пішла перевіряти, чи то я щось не так знаю, чи то не я)))
Не я.

Ірина Пасько 06.08.2018, 23:51:53

Спочатку про технічне: завантажила собі версію фб2 для читання, але в ній бракує половини тексту(
Ще про технічне: чимало русизмів, лексичних і граматичних, а також повторів, особливо в пролозі. Особливо смішне "Він побачив Янгеля". Михайла Янгеля, вочевидь. Бо якщо йдеться про ангелика, то це янгОля.
Щодо сюжету, то мене більше зачепила приватна історія Дмитра, його прагнень і його старого кохання, яка, мені здалося, так і лишилася нерозв'язаною. Оце поговорили хлопці вночі на цвинтарі - і все ніби "розсмокталося", послухали легенду від Ірини - і кінець?.. Аби все воно, дійсно, так легко в житті траплялося(
Щодо філософсько-релігійного складника, не можу сказати, що перейнялася. Ця розмова на цвинтарі вклинюється до сюжету зненацька, ясно, що герой завдяки їй має переосмислити своє життя й оцінити, що має, а не гнатися за привидами минулого. Але розмова в розмові, її переказ, дуже вже затягнута, дуже "наворочена", у ній змішалися різні світоглядні доктрини - я суб'єктивно такого діла не фанат. А в підтексті чітко прочитується, що Миколаїв - то є пуп землі і центр всесвіту. І ніби нічого немає поганого в такій любові до рідного міста, але трохи ніяково таке читати. Перепрошую.

У гілці 5 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Фомка 11.08.2018, 11:18:47

Ірина Пасько , Навзаєм! Приймаю до уваги Ваше зауваження. Вони, насправді, дуже цінні. Відкоректую те, що зможу Це оповідання було написане но єдиному подиху. Я навідь нічого не можу відповісти при сюжетну канву, крім того, що Ірина зробила свій вибір. А хлопці - у кожного було своє переживання чужого, суцільного страху. Певно, у захваті, я, справді, не повно розкрила ідею. Про те - у читача є простір для думки. Дякую!!!!!!!.

Олесь Друкач 18.06.2018, 16:10:20

Я так розумію, тут мала б бути якась філософська парадигма, вплетена у повість. Я не впіймав її. Мабуть, був неуважний. Або, просто, не на тій могилі сидів.

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Фомка 18.06.2018, 20:27:11

Олесь Друкач, Історія саме про те,що в одному місці одночасно живуть безліч легенд, філософій, релігій. Це спроба розібратися, знайти свою. А може і залишити без уваги. Все ж це мертве! Вигадане! Історію не тільки читають, але й пишуть, створюють. Це лише спроба розповісти. Це інформація. У всякому разі - дякую за увагу!!!

Dasha Mitkina 03.06.2018, 22:48:07

Зворушливо,глибоко,повчально.дякую

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Фомка 03.06.2018, 22:54:16

Dasha Mitkina, І я Вам вдячна за увагу!

Books language: