Три валети, дами, король та відьма (повість)

Розмір шрифту: - +

Випускний

  Червень 2015 року. Випускники філософського факультету ХНУ імені Каразіна біля актової зали чекали на церемонію з нагоди вручення дипломів. Серед шістдесяти випускників особливо виділялося троє – Геннадій, Людвіг та Роланд.  Геннадій йшов на цей факультет за покликанням. Його цікавили питання філософії ще з школи. Він був творчою особистістю, писав вірші з філософським сенсом, на них же складав музику та співав. Його коником була рок-балада. Цей студент декілька разів перемагав на конкурсах авторської пісні. Доки Гена навчався, то отримував підвищену стипендію, а також після занять грав у переході метро, не погано заробляючи на цьому. Люди, які проходили повз музики-аматора, слухаючи його пісні, залишались вражені і щедро нагороджували хлопця. Хто кидав гривню, хто п'ятірку, а знаходилися, що могли кинути і сто доларів. Під час навчання в університеті в Геннадія склалася власна філософська система, яка виражалася романтичним ідеалізмом. Він вірив в Бога, проте не був послідовником жодної релігії. Він вважав, що релігії створені штучно людьми, а Бога ніхто не може пізнати, хоча він є як засновник всіх фізичних і біологічних законів. Молодий філософ-музикант вважав себе деїстом. Науку в пізнанні оточуючого він ставив на перше місце, і навіть купа пісень були присвячені науці. Одна з них називалася «Дарвін – метр науки», інша присвячувалася Ейнштейну, навіть були такі пісні, як «Еволюція», «Гравітація». Ці пісні здавалися на перший погляд кумедними, але насправді в них розкривалися проблеми науки та філософії.  Геннадій походив з небагатої родини, тому його метою, після завершення університету, було забезпечити батьків на старості років, адже батьку Гени було 65 років, а матері 58. Він не ставив собі за мету стати видатним філософом, оскільки це шлях в бідність. На момент випуску з університету Геннадію виповнилось 23 роки. Але він хотів і далі вивчати філософію, популяризувати її, тому випускник домовився зі своїми товаришами, після закінчення університету підтримувати зв'язок та сумісно писати наукові роботи. Його найближчі товариші Людвіг та Роланд згодилися, бо їм також було цікаво продовжити займатися філософією.  Людвіг навчався на філософському факультеті, оскільки йому було цікаво дізнатися більше про людську думку. Батько хлопця, Фрідріх фон Пухберг, німець за походженням, був впливовим у Харкові бізнесменом. Він володів мережею супермаркетів, також мав сумісний ресторанний та готельний бізнес, мав зв'язки з депутатами Верховної Ради, прокурорами, суддями та міністрами. Також Фрідріх утримував лютеранську парафію в Харкові.

Людвіг до навчання в університеті також був прихожанином лютеранської церкви, навіть один час підпрацьовував міністрантом (помічником священика), але під час навчання потрапив під вплив свого наукового керівника, який був дуже відомим атеїстом в Україні, та ще за часів СРСР читав лекції з атеїзму. Працюючи з професором, Людвіг сам зневірився в релігії та став атеїстом. Розуміючи , що він не вічний, що рано чи пізно він помре і не залишалося жодної надії на те, що після смерті щось є, почав зловживати алкоголем, щоб хоч якось забутися. Не дивлячись на те, що Людвіг вживав спиртні напої, йому вдалося закінчити університет з відзнакою. Йому на момент завершення навчання було 22 роки. Людвіг був татусевим синком і про працю навіть не мріяв, а просто хотів насолоджуватися життям, якого залишилося і так мало.

Роланд був один з найпродвинутіших випускників. Не дивлячись на те, що він походив з родини працівників, зміг закінчити університет на контрактній основі. Роланд навчився заробляти гроші з 14 років. Спочатку він пішов працювати різноробочим у столову громадського харчування. Після року праці на зароблені гроші хлопець купив комп’ютер та купу дисків та почав записувати на диски фільми та їх продавати. У 17 років Роланд заробив 150 тисяч гривень. Навчаючись в університеті, він продовжив працювати, записуючи та продаючи диски, а також відкрив два бари. На другому курсі він одружився на дуже красивій і впевненій дівчині – 23-річній Сабріні Сафроновій – відомій харківській моделі. Роланд, якому на той момент було всього 20, був на виставці, присвяченій художнику Малевичу, там же була і Сабріна зі своїм хлопцем. Роланд дівчину відразу впізнав, оскільки цікавився завжди її особистістю, і ось, коли її побачив, відразу закохався. Одягнена Сабріна в той вечір була в коротку спідницю і прозору білу кофтину. Роланд з нею привітався, а потім запропонував повечеряти разом. Хлопець, який був разом з Сабріною, намагався зупинити дівчину, але вона була невблаганна. В той же вечір Роланд зустрівся з Сабріною в кафе. Він справив на неї таке враження, що дівчина зрозуміла Роланд – її доля. Вона хоч і була легковажною, та мала купу романів, проте в даному випадку вирішила, що цього хлопця треба триматися. Вони покинули кафе разом і вже ніколи не розлучалися. Через два місяці Роланд та Сабріна одружилися. І вже прожили разом 3,5 роки. Дітей в пари не було, оскільки Сабріна зробила 3 аборти і вже не могла мати дітей, але Роланда діти не дуже і цікавили. З навчанням він встигав, хоча і не був відмінником. Іноді пропускав лекції, але потім їх відпрацьовував. Науковою роботою він займався у того ж професора, що й Людвіг і також був атеїстом. Але на відміну від Людвіга, Роланд був атеїстом – прагматиком. Він вважав, що доки людина жива, то повинна діяти: чи то займатися наукою, чи бізнесом, чи іншою діяльністю, яка б приносила задоволення.

Геннадій, Людвіг та Роланд ще під час навчання часто після занять заходили в кафе, що знаходилося у парку імені Шевченка, де могли випити по келиху пива та обговорити питання філософії, Людвіг окрім пива міг собі взяти ще горілки або коньяка, а Геннадій грав на гітарі.

Наступив час випускного акту. Перед тим, як зайти до актової зали, до хлопців підійшов декан.



Степан Левків

Відредаговано: 15.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись